Українська література - статті та реферати

Зовнішня форма художнього твору та її ознаки

Якщо застосувати концепцію трикомпонентності художнього образу (О.Потебня), то побачимо, що зовнішній формі відповідатиме мовний рівень твору (який часто називають мікрорівнем — який досліджується через мікроаналіз художнього твору), внутрішній формі — суб’єктна організація і часопростір твору, а ідеї відповідатиме рівень змісту (образна система, конфлікт).

Ознаки:

1. Логічно-смислова точність, тобто відповідність висловлювання, його конкретної словесної форми тій думці про предмет, яка при цьому мається на увазі, реалізує себе у словесному виразі. Дана ознака співвідносить художнє мовлення з нормами «правильного» літературного мовлення і знаходить своє конкретне виявлення в ньому. Хрестоматійним прикладом того, яке важливе значення має в роботі письменника або поета логічно-смислова точність його висловлювань і яка кропітка праця стоїть за пошуком найбільш «спорідненого» з думкою слова, є уривок з статті Маяковського «Як робити вірші», в якому йдеться про те, як народжуються слова.

2. Емоційність ( або експресивність), під яким розуміють підкресленість форми вияву почуттів , її здатність справляти емоційний вплив. Через емоційність словесного вираження знаходить свій вияв оціночне ставлення письменник до ним зображуваного. Емоційна увиразненість реалізується за рахунок введення слів, словосполучень які відступають від загальноприйнятої норми. Грімм, Гофман, Геббель відмічають, що народ часто співає не на діалекті, а на піднесеній мові, близькій до літературної, тому що ця напівзрозуміла мова видається читачеві незвичайною, особливою і більш образною.

3. Індивідуалізованість мовлення, яка виступає як вирішальна передумова і основна запорука його експресивності. Естетично виразним мовлення може стати лише за умови, що у своїй побудові воно не спиратиметься на усталені кліше, формалізовані вислови, які ми чуємо кожен день. Цей критерій передбачає новизну. Білецький писав, що основна вимога твору щоб «говорити на особливому діалекті, який одночасто є мовою загальновживаною і мовою індивідуальною» Форма перетворюється в шаблон і відмирає. Потрібен приплив нового матеріалу, свіжих елементів щоб література знову вражала.