Українська література - статті та реферати

Григорій Сковорода (1722-1794)

Григорій Савович Сковорода народився 3 грудня 1722 р. в селі Чорнухи на Полтавщині в родині малоземельних селян з козаків. Був він першою дитиною в сім'ї.

Спочатку вчився у дяка, який жалував хлопця за незвичайний голос, підготував його до вступу в академію. На шістнадцятому році життя Григорій Сковорода став студентом Києво-Могилянської академії, яку закінчив у 1753 р.

Коли Григорію йшов двадцятий рік, його вирядили до Петербурга в придворну капелу, де він прославився грою на скрипці, флейті, бандурі, цимбалах та сопілці і талантом композитора.

Повернувшись до Києва, вирушає потім за кордон і три роки мандрує Угорщиною, Словаччиною, Польщею, відвідує Братиславу. Слухає лекції в університетах, працює в бібліотеках, вивчає філософію, іноземні мови.

Повернувся додому, відвідав рідні місця, та батьків уже не застав у живих. Григорій Сковорода почав викладати піїтику у Переяславському колегіумі. Писав вірші, створив підручник з поетики. Але єпископу не сподобалося новаторське викладання молодого вчителя. Скоро Г. Сковороду звільнили з роботи.

Наступні шість років поет працював у селі Коврай на Переяславщині домашнім учителем поміщика Томари. Потім працює викладачем синтаксису, грецької мови та етики в Харківському колегіумі. Учив він, як жив, тому студенти любили свого незвичайного вчителя.

З 1769 р. Сковорода вів мандрівне життя, хоча його й запрошували на різні посади. Не пішов і до Києво-Печерської лаври. Ходив він у звичайній свиті, маючи з собою тільки книги та рукописи. Так пройшло майже тридцять років. Мудре слово Г. Сковороди хвилювало людей, змушувало їх задуматися над своїм життям.

Смерть свою філософ передбачив. У 72 роки пішки пройшов він триста верст до Орловщини, де жив його учень та приятель Михайло Ковалинський, щоб передати свої рукописи.

Філософ викопав собі могилу, чисто вимився, переодягся і... помер. Сталося це 9 листопада 1794 р.

Ліричний герой збірки поезій Г. Сковороди «Сад божественных пъсней» - це шукач життєвої правди, гуманіст, який кличе людину до самовдосконалення, змушує задуматися.