Українська література - статті та реферати

Біблія: структура, переклади, значення для літератури

Всі публікації щодо:
Перекладна церковна література

Святе Письмо, Священне Писання або Біблія, збірник книг, що утворюють Біблію — Слово Бога, містить книги релігійного (історично-повчального) змісту. Вважаються богонатхненними писаннями, на яких ґрунтується юдейське та християнське віровчення.

В основі назви «Заповіт» лежить ідея угоди Бога з усім людством: у Старому Заповіті розповідається про створення світу, гріхопадіння і союз Бога із народом Ізраїля; у Новому Заповіті — про спасіння людства від гріха через викуплення його Ісусом Христом своєю смертю та новий союз з Богом.

Структура Старого Завіту складається з чотирьох головних груп:

· П'ятикнижжя Мойсеєве

· Історичні книги

· Навчальні (поетичні) книги

· Пророчі книги

Структура Нового Завіту:

· Чотири Евангелия

· Діяння Апосталів

· Послання Апосталів

· Одкровення

Переклади:

Першою друкованою книгою зі Святого Письма був в Україні «Апостол», видання Івана Федорова (Львів, 1574), а першим виданням всього Святого Письма була Острозька Біблія (1581). Особливість Острозької Біблії в тому, що церковнослов’янською мовою вона перекладалася не зі староєврейської мови, як більшість біблійних видань, а з грецької. Тобто її оригінал інший, ніж більшості перекладів Біблії.

Український письменник Пантелеймон Куліш, сам православний, разом з українським ученим Іваном Пулюєм, греко-католиком, поєднали зусилля для перекладу майже всього кодексу Біблії. Заслугою цього перекладу є те, що він є першим повним перекладом з єврейських та грецьких текстів новітньою українською мовою. Повне видання вийшло 1903 року у Відні.

Стокгольмське Товариство поширення Євангелії в СРСР видало у 1942 році Новий Завіт і Псалтир у перекладі професора Івана Огієнка (з 1955 р. — митрополит Іларіон), який закінчив увесь переклад Біблії для Британського Біблійного Товариства. Сьогоднішній варіант, яким користуються всі протестантські церкви і частково православні і греко-католицька, був виданий у 1962 р. З нагоди 1000-ліття Хрещення Русi у 1988-89 рр. переклад був масово поширений в Україні на гроші західних протестантських церков і біблійних товариств.

«Святе Письмо Старого і Нового Завіту» перекладено католицьким священиком Іваном Хоменком і видано в Римі у видавництві Василіян 1957 року. Вирізняється красивою літературною мовою і наявністю второканонічних книг, які визнаються в Римо-католицькій церкві.

13 листопада 2003 року у львівському Будинку вчених відбулася дуже важлива для релігійного і культурного життя українців подія — презентація проекту перекладу Острозької Біблії сучасною українською мовою. Переклад здійснив ієромонах Студійського уставу Рафаїл Турконяк, який присвятив цій праці тридцять років свого життя.

Значення для літератури:

Для розвитку української літератури Біблія має надзвичайно важливе значення, адже давньоруська рукописна книжна література починається з Остромирового Євангелія, а з Острозької Біблії (1581 р.) та «Апостола» (1574 р.) — розвиток українського друкарства. Біблія стала стимулом морально-етичних та ідейних шукань для багатьох митців у різних галузях світової літератури в різні часи.

В українській літературі широка розробка біблійних сюжетів відбувалася у XIX — на початку XX століття. Біблійні мотиви використовували такі українські класики, як Т. Шевченко, П. Куліш, Ю. Федькович, Леся Українка, О. Кобилянська, І. Франко. У своїх творах на тлі художньо переосмисленого біблійного сюжету автори розмірковували про долю українського народу.

Початок XX століття в українській літературі характеризується духовним занепадом, який спричинила Жовтнева революція 1917 року. І хоча біблійні мотиви ще зустрічаються у 20-х роках у поезії П. Тичини, М. Рильського, Я. Савченка, М. Філянського та західноукраїнських поетів — Д. Загула, Богдана-Ігоря Антонича, та згодом філософська та духовна тематика в літературі на території Радянської України зовсім згасає. У 30-50-х роках активно розвивають духовну тематику письменники діаспори — Є. Маланюк, Ю. Клен, М. Орест, звучать біблійні мотиви у творах У. Самчука («Марія»), І. Багряного («Сад Гетьманський»),

Наприкінці 50-х — на початку 60-х років в Україні почалась «хрущовська відлига», яка повернула у творчість поетів-шістдесятників духовно-релігійну тематику. Християнські мотиви виразно звучать у творчості М. Руденка, В. Симоненка, О. Бердника, В. Стуса. Сьогодні біблійні мотиви простежуються в поезії І. Драча, Л. Костенко, Д. Павличка, у творчості нової плеяди митців — О. Пахльовської, О. Забужко, І. Римарука та ін.

Книга Книг більш ніж два тисячоліття давала сюжети для творчості митцям від літератури, живопису, скульптури, музики, вона була і, безумовно, ще буде потужною рушійною силою у філософських та ідейно-естетичних шуканнях людства протягом всього його існування.



На нашому каналі стартував марафон підготовки до ЗНО з української літератури. В рамках якого ми кожного дня будем викладати відео з новим твором. Підписуйтесь на наш канал та приєднуйтесь до марафону.