Українська література - статті та реферати

Художні особливості «Треносу» Мелетія Смотрицького

Всі публікації щодо:
Смотрицький Мелетій

М. Соловій стверджує: "Своїм пламенним і вимовним стилем "Тренос" виріс у найкращий твір православної полеміки і став немов настільною книгою, немов євангелією для православних, противників Католицької Церкви і примату Римських Папів" [7, 176]. М. Грушевський пише, що: "Ще один твір у довгім ряді теологічних писань першого відродження, як останню ланку в сім ланцюгу, я хочу поставити тут — "Тренос" Смотрицького-молодшого, що з’явився теж майже одночасно з другим збірником Вишенського — західним промінням його таланту. Се останній в ряді сих релігійно-полемічних творів, могутньо забарвлених літературною красою й громадським темпераментом, що становить нерв всього відродження" [2, 280,281]. П. Яременко стверджує: "Тренос" Смотрицького з повним правом можна вважати першорядним надбанням не лише української і білоруської, а й світової літератури гуманістично-реформаційної доби. За масштабністю втілення письменницького задуму і літературними якостями книга Смотрицького є оригінальним і своєрідним художньо-публіцистичним твором пристрасного ідейного і естетичного звучання" [10, 14]. Відтак, ми можемо впевнено стверджувати, що коли б М. Смотрицький написав лише цей твір, то він би ввійшов у духовну культуру України як один із її видатних творців. Тут варто зазначити, що характеристику "Треноса" як філософського твору, який закликає українських православних до єдності, ми не зустрічаємо. Цим і зумовлена актуальність даного дослідження.

Мета нашого дослідження — розглянути "Тренос" як філософський твір та виділити в ньому основну проблематику. "Тренос, або плач східної церкви…" написана старопольською мовою 1610 р. у Вільно під псевдонімом Теофіл Ортолог. Тому відразу постає запитання: "Чому ставропольською, а не церковнословянскою?". Тому що після Люблінської унії (1569) польська мова стала займати провідне місце у суспільно-державній мові того часу. Композиційно "Тренос" складається з епіграми на герб Вишневецьких, передмови до читача і десяти розділів. Отже, "Тренос" розпочинається епіграмою, яка присвячена князям Вишневецьким, де автор прославляє княжий рід. За епіграмою слідує передмова до читача, в якій М. Смотрицький окреслює задачі і проблеми, що турбують не лише його, а й весь народ загалом: обґрунтовує проблеми правомірного існування православної церкви, її звичаїв, обрядів та вчень.



На нашому каналі стартував марафон підготовки до ЗНО з української літератури. В рамках якого ми кожного дня будем викладати відео з новим твором. Підписуйтесь на наш канал та приєднуйтесь до марафону.