Українська література - статті та реферати

Поема «Мойсей»: біблійна основа, історія створення

Всі публікації щодо:
Франко Іван

За основу поеми І. Франко обирає біблійну легенду про єврейського пророка Мойсея (Друга книга Мойсеєва: Вихід), що підтверджує таким словами: "Моя поема основана майже на біблійних темах, отже, що ж природніше для кожного критика, як пошукати тих джерел у Біблії і порівняти їх із тим, що я зробив із них".

Біблійна історія Мойсея: народження в рабстві і піднесення до перебування в царському палаці; Мойсей — вбивця і вигнанець; Мойсей — пастух, що отримує Боже одкровення; Мойсей — лідер народу, що змушує його змінити родючу єгипетську землю на пустелю, але це водночас і дорога ціна за зміну рабства на волю; Мойсей — невизнаний пророк, від якого відрікається народ, за сорокалітні блукання пустелею між Єгиптом і Палестиною — невичерпне джерело тем та ідей для мистецтва.

Та події у житті біблійного героя найменше цікавлять Франка. Ідучи за біблійною легендою, він не подає біографії Мойсея в хронологічній послідовності. Як відомо, біблійна історія детально в кількох книгах викладає "життєпис" Мойсея від його народження до смерті. Франко бере тільки один епізод, обмежує сюжет твору найбільш трагічним моментом життя Мойсея, коли народ відвернувся від свого пророка і прогнав його. На цій основі будується глибоко психологічна і емоційна драма.

Зазначаючи, що поема "Мойсей" майже вся основана на біблійних темах, І. Франко підкреслює, що основною темою він обрав смерть Мойсея, як пророка, не признаного своїм народом. У передмові до другого видання поеми він пише: "Ся тема в такій формі не біблійна, а моя власна, хоч і основана на біблійнім оповіданню".

Посутньо Франко розходиться з біблійним текстом у питанні мотивації смерті пророка. У Старозавітнім П'ятикнижжі смерть Мойсея, як і його брата Аарона, — це результат кари Божої, що спіткала весь ізраїльський народ. За велінням розгніваного Бога, всі ті, хто нарікав на нього, помруть у Синайській пустелі. Нікому із старшого покоління єврейського племені не доведеться перейти через Йордан, вступити на землю, що тече молоком і медом. На Мойсея і Аарона Бог також накладає покарання "за те, що ви споневірилися були мені серед Ізраїлевих синів при воді Меріви в Кадешу на пустині Цін, за те, що ви не освятили Мене серед Ізраїлевих синів" (5 М. 32. 51). Гнів Божий не оминув Мойсея. Йому було дозволено побачити землю обітовану, але заборонено ввійти в неї. "Вийди на ту гору Аварім, на гору Нево, що в моавському краї, що навпроти Єрихону, і побач ханаанський Край, що Я даю Ізраїлевим синам на володіння. І вмри на горі, куди ти вийдеш, і долучися до своєї рідні, як помер був твій брат Аарон..." (5 М. 32. 49-50).

Франко дещо інакше трактує смерть пророка: ця картина у нього винесена поза межі сюжету твору. Перед нами лише постають збіднілі іудеї, що були позбавлені найдорожчого:

Ні, нема! І було та "нема",

Мов жах смерті холодний.

Чули всі: щезло те, без чого

Жить ніхто з них не годний.

Сам поет зазначав: "У моїй поемі смерть Мойсея на вершині горя в обличчі Бога мотивована тим, що його відіпхнув його власний народ, зневірений 40-літнім блуканням і сумним станом обіцяного краю, який треба було тяжкими зусиллями здобувати в багаточисельних ханаанських племен".

Так, відбувається предметно-побутова, національна та історична актуалізація як місця і часу дії, так і самого персонажа, що дає нам підстави зробити висновок про паралельність історичних доль єврейського й українського народів, помічену Франком і відображену в аналізованій поемі. Отож, І. Франко вільно використовує біблійний текст, зміщуючи ідейні акценти. У 1904 р. Франко побував в Італії, де його вразив шедевр Мікеланджело — скульптура Мойсей. Це стало своєрідним поштовхом для написання поеми. Писав свій твір Франко протягом січня-липня 1905 р. Пролог був написаний аж тоді, коли поему зверстали. А ідейним поштовхом до написання прологу були революційні події 1905 р. в Росії та в Україні. Франко сподівався, що революція нарешті принесе визволення українському народові. Письменника особливо хвилювало питання взаємин широких мас з тими політичними силами, які могли б очолити їхні виступи. Поема має й цензурну історію. Цей твір, зокрема його друге видання, царська цензура заборонила ввозити до Росії У висновку київського окремого цензора, відомого реакціонера С. Щоголева, поданому Центральному комітетові іноземної цензури в Петербурзі 5 травня 1913 р., зазначалося, що в пролозі до поеми поет закликає українців в Росії «к бунтовщическим деяниям». Цензор вважав, що можна дати дозвіл на ввезення частини тиражу цього видання лише в тому разі, коли буде вилучено пролог. Цей же цензор заборонив книжку М. Возняка «Життя і значення Івана Франка». Основним мотивом заборони було те, що М. Возняк широко цитує рядки з прологу до поеми «Мойсей».



На нашому каналі стартував марафон підготовки до ЗНО з української літератури. В рамках якого ми кожного дня будем викладати відео з новим твором. Підписуйтесь на наш канал та приєднуйтесь до марафону.