Українська література - статті та реферати

Культурно-історичний напрям. Трактування української літератури в «Истории славянских литератур» О. Пипіна

Периферійність української літератури щодо російської в окремих дослідженнях часом підкреслювалась навіть їхньою композицією. Так, у 1861 р. у Варшаві була опублікована "История русской литературы" П. Петраченка, а "Краткий исторический очерк украинской литературы" публікувався як додаток до неї. Щодо методології таких праць, С. Єфремов пізніше зазначить, що автори їх "йшли напомацки, певних критеріїв не здобувши, ясного шляху недобачаючи" Певну просвітленість у цьому розумінні можна спостерегти в "Обзоре истории славянских літератур" О. Пишна, який у 1879 р. доповнив цю працю і перевидав під назвою "История славянских литератур". Методологія О. Пипіна близька до методології І. Тена, хоч він і наголошував, що тріада І. Тена (раса, середовище, психологічний момент) викликає деякі сумніви і навряд чи можна тільки на ній починати вивчення літератури. Водночас О. Пипін акцентував, що література є органічною часткою духовності народу й обов'язково національною, "тобто, несе в собі риси племені, суспільних особливостей та ідеалів... Без цього література мертва і не викликає ніякого інтересу". Виходячи з таких передумов, О. Пипін у колі слов'янських літератур знаходив місце й українській. Однак зробив це дуже стримано й з багатьма застереженнями, справжній зміст яких розкрився чи не в 1890 р.