Українська література - статті та реферати

Ліричний герой поезії Павла Грабовського

Всі публікації щодо:
Грабовський Павло

Ліричним героєм його поезій стає революціонер, який, подібно до каменярів Франка, не звертає з обраного шляху. Компромісний шлях, угода з ворогом, каяття — неприйнятні для революціонера. Його шлях — боротьба до перемоги. Образ революціонера у Грабовського не має конкретно-індивідуалізованих рис. Він не виникає в якихось сюжетних деталях. В розвитку сюжетних ходів. Навпаки, поет прагне до створення узагальненого образу революціонера з суворою і невблаганною нормою поведінки, труднощами, що супроводжують його на нелегкій дорозі, використовуючи для цього вірш-заклик, вірш-роздум.

Є в поезії Павла Грабовського закуток світлої пам’яті, який можна порівняти з капличкою. В ній поет молився до образу жінки-борця, яка була йому і коханою, і подругою, і супутницею на важких невільницьких шляхах. Нею стала Надія Костянтинівна Сигида, яка стрілась поетові в пересильній московській тюрмі.

У своїй «сумній споминці» «Надія Костева Сигида» Грабовський пише, що це була «молода, світла, напрочуд гарна душа», людина «приголубливого» серця, характеру «прямого та сміливого, але при тім м’якого і ніжного». Вона стала для Грабовського розрадою, світлим променем життя, ідейно близькою людиною. Вже найпершу збірку своїх поезій під назвою «Пролісок» він присвячує їй, мужній жінці, яка загинула під ударами солдатських шпіцрутенів

У віршах циклу «До Н. К. С» звучить мука зраненого серця і благоговіння перед жінкою, яку повело на смерть прагнення полегшити народну долю.

Близько двадцяти поезій присвятив Грабовський Надії. Кілька з них було написано ще за її життя, ймовірно, вона читала або слухала їх.

…Помираючи, Павло Арсенович просив, щоб у його домовину поклали пасмо волосся, яке йому подарувала Надія, крли етапи розлучили двох політв’язнів назавжди.

Нащадкам же залишилися його поетичні рядки, осяяні тихою ніжністю і чистим почуттям.