Українська література - статті та реферати
Характеристика поетичного доробку Павла Грабовського: своєрідність розробки проблеми ролі митця у житті народу, тема недолі трудівників, національний зміст творчості
Всі публікації щодо:
Грабовський Павло
Під час перебування у в'язниці Грабовський написав ряд поезій, окремі з яких у зміненому й переробленому вигляді увійшли пізніше до першої збірки. Тут була також створена поема «Текінка». Питання про призначення поета, про його роль у суспiльно-полiтичному життi завжди глибоко хвилювало письменника. Тому не дивно, що вiн часто звертається до цiєï теми, показує, кому митець повинен вiддати весь свiй поетичний талант. У своïй поезiï Грабовський правдиво розкриває хижацьку суть капiталiстичноï експлуатацiï i прославляє трудiвникiв. Поезiя Грабовського насичена високою iдейнiстю, пройнята бойовими революцiйно-демократичними iдеалами, вiрою в сили народу, в торжество правди. Вiн виступає за високоiдейне, бойове мистецтво, покликане служити народовi в боротьбi за визволення вiд пут капiталiстичного рабства. Відтак почуттями, що рухали творчу уяву Павла Грабовського, були любов і ненависть. Спогади, туга за рідним краєм, звертання до товаришів по неволі, і послання на волю, скорбота, самотність, сумніви, тяжкі спалахи ностальгії й відчаю поєднуються зі стійкістю й незламністю людського духу в справедливій боротьбі за кращу долю народу. Усі ці риси втілено в поезіях збірки «Пролісок». Образ України окреслюється в багатьох віршах збірки «Пролісок»: «До України», «Україна приснилась мені», Народові українському», «О, яка ж ти сумна, Україно моя», «До Русі-України», «До галичан». З цих поезій постає чарівна природа рідної землі, з’являються окремі подробиці українського побуту, протиставлені за принципом антитези суворій сибірській реальності. Характерною особливістю лірики Грабовського є органічне поєднання громадянського й інтимно-особистісного. У вірші «О, яка ж ти сумна, Україно моя» виливається щирий біль ліричного героя, спричинений багатовіковою недолею рідної землі, стражданнями народу, якого розпинали всі, хто був паном у краї нещасному.