Українська література - статті та реферати
Композиційно-сюжетна структура та глибина дослідження соціальних процесів у романі Панаса Мирного та Івана Білика «Хіба ревуть воли, як ясла повні?»
Всі публікації щодо:
Білик Іван
Всі публікації щодо:
Мирний Панас
У романі переплелися два художні підходи — публіцистичний (Іван Білик віддавав перевагу соціальному аспекту) і суто художній (Панас Мирний). Під час доопрацювання задуму автори дедалі більше заглиблювалися в історію, через що роман почав скидатися на будинок «із багатьма прибудовами і надбудовами, зробленими неодночасно і не за строгим планом» (академік О. Білецький).
Іван Білик написав: Новий Рік, Старе та поновлене, що відтворюють історичну атмосферу 19 ст. та доповнив історичними факторами розділи другої частини.
Через сумнозвісний Емський указ 1876 р. Михайло Драгоманов зумів надрукувати роман тільки за кордоном — у Женеві (Швейцарія) в 1880 р. на кошти українських громад. Після виходу твір відразу потрапив до списку книжок, заборонених у Російській імперії. Уперше на рідних теренах його було опубліковано в 1903 р. у журналі «Киевская старина» під назвою «Пропаща сила. Повість».
Композиція: 4 частини, які поділяються на 30 розділів.
Сюжет:
Перша частина — дитинство та юність Чіпки
Друга частина — історія села
Третя частина — складне життя селянина
Четверта частина — трагедія Чіпки.
Роман «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» суттєво вирізняється від творів тієї доби тим, що події в ньому відбуваються впродовж величезного відтинку часу. Але, незважаючи на це, хронометраж в епічному полотні залишається суто романним, тобто умовним, хоча і прив’язується до історичних подій. Наприклад: знищення Запорозької Січі, запровадження кріпацтва, реформа 1861 року. В тексті поєднано різноманітні види часу.
Кожна з історичних віх не минає безслідно ні для окремих людей, ні для народу в цілому, дозволяє розкрити індивідуальні трагедії в контексті трагедії типових. Саме тому Олександр Білецький назва цей твір соціальним романом-хронікою. Композиція роману розгортається двома сюжетними лініями (Чіпка та Максим Ґудзь), ускладнюється такими поза сюжетними елементами, як екскурси в минуле, авторськими відступами, пейзажами, портретами.