Українська література - статті та реферати

Оригінальність п'єси М. Старицького «Талан». Психологічність зображення характеру головного персонажа

П’єса «Талан» присвячена Марії Заньковецькій. Драма порушує низку важливих проблем: доля митця в буржуазному суспільстві, ставлення суспільства до талантів, боротьба за реалістичні шляхи розвитку мистецтва.

Письменник вперше в українській літературі порушив тему трудових буднів українських акторі. «Із побиту малоруських акторів» - вказує автор у назві. Прогресивними акторами є: Марія Лучицька, Степан Безродний, Марко Жалівницький, Ганна Кулішевич, Роман Лемішка;

Події, змальовані в драмі, відбуваються в добре відомому для Старицького мистецькому світі. Чудово знаючи стан театральних справ на Україні, добре розуміючи велике значення сценічного мистецтва в житті народу, драматург правдиво відтворив важкі умови життя та праці акторів українських театрів. Він показав, що причиною цього було буржуазно-поміщицьке суспільство з його антигуманними законами життя та розтлінною мораллю.

У театрі Лучицька веде тривалу боротьбу проти сваволі та інтриг з боку бездарної артистки Катерини Квятковської, деспотичного антрепренера трупи Юрія Котенка, продажного репортера газети Аврама Юрковича та інших. Усі вони не тільки заважають творчій праці актриси, але й прискорюють її трагічний кінець. У драмі «Талан» основну увагу драматург зосереджує на всебічному розкритті образу Лучицької, на показі її сценічного та особистого життя. Інші персонажі зображені блідніше: вони власне підпорядковані більш широкому розкриттю образу головної героїні твору. Користуючись великим успіхом на сцені, Лучицька прагне до особистого щастя, не розуміючи того, що воно для неї можливе лише в натхненній творчій праці на користь народу. Трагічна смерть артистки — типове явище у класовому тодішньому суспільстві, панівні кола якого вороже ставились як до справжнього мистецтва, так і до талановитих діячів сцени.