Українська література - статті та реферати

Павло Грабовський (1864-1902)

Всі публікації щодо:
Грабовський Павло

Павло Арсенович Грабовський народився 11 вересня 1864 р. в селі Пушкарному на Сумщині в родині паламаря. Батько помер рано, тому сім'я перебувала у постійній скруті.

Коли хлопцеві виповнилося 10 років, він розпочав навчання в Охтирській бурсі. Багато читав, особливо захоплюючись «Кобзарем» Т. Шевченка. Через п'ять років, закінчивши бурсу, П. Грабовський вступив до Харківської семінарії, з якої юнака виключили за розповсюдження нелегальної літератури та вислали на село під нагляд поліції. Живучи в рідному селі, П. Грабовський присвятив свій час самоосвіті.

У 1885 р. П. Грабовського беруть до армії, а наступного року в Оренбурзі знову заарештовують у зв'язку з розкриттям народницької групи в Харкові. Поета ув'язнено спочатку в Харківській міській, а потім в Ізюмській тюрмі. На початку 1888 р. П. Грабовського засуджують до п'яти років заслання у Східний Сибір під нагляд поліції.

В довгі роки страждань світлим спогадом для поета стало кохання до народовки Надії Костянтинівни Сигиди, яка загинула на каторзі.

22 березня 1889 р. сталася подія, яка увійшла в історію як Якутська трагедія. В цей день жандарми розправилися з політичними в'язнями. П. Грабовського за написання та розповсюдження протесту проти такого свавілля знову ув'язнено, тепер вже в Іркутській тюрмі. А у вересні 1892 р. поета засудили до 4 років каторжних робіт. Однак адвокатові В. Спасовичу вдалося змінити присуд на заслання у Вілюйський округ.

У роки вілюйського заслання поет укладає дві збірки своїх поезій: «Пролісок» (1894 р.) та «З півночі» (1896 р.). П. Грабовський пише статті; нариси, займається перекладами. Б. Грінченко висилає йому твори українських письменників.

У 1897 р. П. Грабовському вдалося покинути Вілюйськ та прибути до Іркутська. Здоров'я поета було повністю підірване. В цей час П. Грабовський готує до видання збірку «Кобза».

Улітку 1899 р. поет переїздить до Тобольська, де працює у редакції газети «Сибирский листок». Наступного року він одружується із засланою в Сибір за революційну діяльність Анастасією Лук'яновою. У них народився син, якого назвали на честь Грінченка Борисом.

Восени 1901 р. стан здоров'я П. Грабовського різко погіршився, а 11 грудня 1902 р. він помер.



На нашому каналі стартував марафон підготовки до ЗНО з української літератури. В рамках якого ми кожного дня будем викладати відео з новим твором. Підписуйтесь на наш канал та приєднуйтесь до марафону.