Українська література - статті та реферати
Михайло Коцюбинський (1864-1913)
Всі публікації щодо:
Коцюбинський Михайло
Народився Михайло Михайлович Коцюбинський 17 вересня 1864 р. у Вінниці. З раннього дитинства, як згадує сам письменник, він чув українську мову тільки від челяді. А в дев'ять років, захворівши на запалення легенів, раптом в гарячці почав говорити по-українськи. З того часу він почав писати українською мовою вірші на зразок народних. Пізніше познайомився з творчістю українських письменників.
Перше своє оповідання «Андрій Соловейко, або Вченіє світ, а невченіє - тьма» молодий письменник віддав до журналу «Киевская старина». Оповідання повернули із побажанням не займатися більше цією справою. Добре, що Коцюбинський не послухався цієї поради.
Вчився Коцюбинський у Шаргородському духовному училищі, яке закінчив 1880 р. Потім наймався приватним учителем до панських дітей, а в 1891 р. склав іспит на звання народного вчителя.
У 1892-1897 рр. був призначений членом урядової комісії, що вела боротьбу з філоксерою (шкідником виноградників). Це дало письменникові змогу познайомитися ближче з життям селян, перейнятися їхніми турботами та переживаннями. Роботу комісії він зобразив в оповіданні «Для загального добра».
Наступні два роки М. Коцюбинський присвятив роботі у відділі хроніки газети «Волинь». Потім став дрібним чиновником у Чернігівській земській управі.
Популярність М. Коцюбинському принесли перш за все його дитячі оповідання «Харитя», «Ялинка», «Маленький грішник».
Наступні твори «На віру» та «П'ятизлотник» утвердили за ним славу українського письменника.
Дослідники поділяють творчість М. Коцюбинського на два періоди. Перший період характеризують як етнографічно-реалістичний із помітним впливом Панаса Мирного та І. Нечуя-Левицького.
Уже в перший період своєї творчості письменник шукає засобів для розкриття багатогранної психології героїв, їхньої неодномірності.
Другий період яскраво відображає різноманітні мистецькі пошуки, до яких вдавався український письменник. Про зрілість його таланту можна говорити тоді, коли він почав писати в імпресіоністичній манері. Поворотом у його творчості дослідники вважають написаний у 1902 р. «Цвіт яблуні».
Найосновніше в прозі М. Коцюбинського - це його особливий самобутній характер імпресіонізму, у якому поєднуються два протилежних полюси: народницький стиль та вишуканий естетизм зображення.
Письменник дуже тонко змальовує психологізм характерів своїх героїв, вдаючись до різноманітних засобів передачі почуттів. Повісті «Fata morgana» та «Тіні забутих предків» стали справжніми шедеврами української прози.
Помер М. Коцюбинський 25 квітня 1913 р. в Чернігові.