Українська література - статті та реферати
Літературні ігри як методичний засіб активізації навчального процесу
Всі публікації щодо:
Методика викладання літератури
У структурі уроку читання ігрова діяльність має форму дидактичної гри, ігрової ситуації, ігрового прийому, ігрової вправи.
Термін «літературна гра» має подвійне значення. По-перше, це — художня творчість, гра мистецькими засобами за законами мистецтва, рівнозначна будь-якій соціальній грі (політичній, виховній, спортивній), однак відмінна за змістом — тут панують естетичні критерії. По-друге, літературні — це як узагальнена назва певних жанрів, які стимулюють інтелектуальну активність та розвивають естетичний смак.
У методичному аспекті літературні ігри — це словесні, рольові, драматичні ігри, побудовані на літературному матеріалі, розваги з використанням літератури, що розвивають пам'ять, уяву, фантазію, дотепність і винахідливість учасників, один із дієвих засобів опрацювання літературного твору.
До літературних ігор за формою проведення належать: інсценізація, вікторина, буриме, каламбур, шарада, чайнворд, анаграма, кросворд, ребус, метаграма, головоломка, криптограма, фігурний вірш тощо. Слід зазначити, що такі словесні ігри, як загадки, шаради, анаграми, ребуси та інші ми вважаємо літературними за умов, що: 1) вони базуються на літературно-художньому матеріалі; 2) їх проведення потребує літературних знань; 3) їх структура відповідає законам дидактичних ігор (має ігровий задум, ігрову дію та ігрове правило). Відповідно до засвоєння молодшими школярами літературознавчих понять, з метою повноцінного сприймання літературного твору літературні ігри класифіковано за змістом навчального матеріалу: ігри на засвоєння понять «тема», «композиція»; ігри на засвоєння поняття «дійова особа»; ігри з метою формування поняття «мова художнього твору»; ігри з метою формування поняття «образ автора»; ігри з метою формування поняття «жанр літературного твору»; літературні ігри та творчі завдання для розвитку уяви, фантазії; ігри для розширення кола читання, збагачення читацького досвіду.
За рівнем читацького сприймання літературні ігри поділяються на такі:
ігри на первинне сприймання художнього твору;
ігри на поглиблене сприймання художнього твору;
ігри з метою закріплення літературних знань;
ігри творчого характеру.
До групи ігор, класифікованих за дидактичною метою, належать:
ігри проблемно-пошукового змісту (на осмислення, одержання нових знань);
рефлексивно-тренувальні ігри;
ігри творчого плану (на формування вміння здійснювати творче перенесення знань);
контрольно-оцінювальні ігри.
За типом діяльності молодших школярів на уроці читання ігри поділяються на репродуктивні, пізнавально-пошукові, творчо-діяльнісні.
За характером створення ігри бувають запропоновані вчителем (запозичені) та створені самими учнями (авторські).
Структурними складовими дидактичної гри, а отже, і літературної, є дидактичне завдання, ігровий задум, ігровий початок, ігрові дії, правила гри, підбиття підсумків.
Головними умовами ефективності застосування дидактичних ігор є:
- органічне включення до навчального процесу; захоплюючі назви; наявність справді ігрових елементів, зокрема зачинів, римування; обов'язковість правил, які не можна порушувати, використання лічилок; емоційне ставлення самого вчителя до ігрових дій (його слова й рухи цікаві, несподівані для дітей).
Якщо будь-яку гру використовувати надто часто, діти можуть втратити інтерес до неї, бо зникає новизна. Тому варто, залишаючи незмінними ігрові дії, до змісту вносити нове: ускладнювати правила, змінювати предмети, включати елементи змагання і т.д. Пояснення вчителя під час проведення гри має бути лаконічним і зрозумілим, пробуджувати інтерес. Чим молодші діти, тим детальніше варто пояснювати, як фати, показувати, як це робити. Участь класовода залежить від мети, змісту гри.