Українська література - статті та реферати

Світове значення творчості О. Довженка

Всі публікації щодо:
Довженко Олександр

1. Лекція вчителя. 1. Що ми знаємо про українське кіно? Насправді це питання нелегке. Адже українському кіно вже понад сто років! До 40-х рр. XX ст. Україна входила до авангарду світового кінематографа за кількістю відзнятих стрічок. Українці були піонерами й у винайденні кінознімального апарата. Ще в 1893 р., в Одесі, головний механік Новоросійського університету Й. Тимченко придумав і сконструював прототип сучасної кінокамери та кінопроектор. Того ж року він здійснив першу в світі кінозйомку — зафільмував вершників і метальників спису. 1893р. ці дві стрічки демонструвалися в готелі «Франція» (Одеса), а на початку наступного року в Москві показали апарат (там він і зберігається донині у фондах Політехнічного музею). У вересні 1896 р., в Харкові, фотограф А. Федецький відзняв кілька хронікальних сюжетів. А вже в грудні — майже рік-у-рік із першим публічним кіносеансом братів Люм’єрів у Парижі -Федецький влаштував кіносеанс у Харківському оперному театрі.

2. Світове значення творчості О. Довженка.

«Слов’янський кінематограф дав світові лише одного режисера — Олександра Довженка», — так свого часу оцінив кінематографічну творчість нашого геніального співвітчизника великий Чарлі Чаплін.

Олександр Довженко (1894-1956) — унікальна постать в історії України, письменник, кінорежисер, художник і громадський діяч. Доля наділила його щедрим талантом, любов’ю до України, її народу, батьків, природи, творчості, літератури, кіно, живопису.

Ім’я кінорежисера О. Довженка відоме всьому світові. У його доробку десять кінострічок — 7 ігрових і 3 документальні. Вони нерівнозначні за художнім втіленням, та водночас грандіозні за масштабом авторського задуму. Особливу роль у становленні українського кіномистецтва відіграли фільми О. Довженка «Звенигора» (1928 р.), «Арсенал» (1929 р.), «Земля» (1930 р.). Його творчість піднесла вітчизняний кінематограф до світового рівня.

Якось митець сказав: «Мої картини подібні до яблунь — добре потрясеш — набереш 500 яблук, погано — упаде штук 10».

2. «Кінозал». Перегляд

3. Перевірка засвоєних знань

4. Розкажіть про досягнення українського ігрового кіно.

5. Висловіть своє міркування щодо ролі кіномистецтва в популяризації літературних творів. Знайдіть переваги та недоліки явища екранізації.

6. Спільне і відмінне у канві тексту і фільму

7. Наскрізні символи у кінотворі та повісті

8. Філософська домінанта

9. Оцінювання з мотивацією.

10. Домашнє завдання. Довідайтесь, які кінофестивалі і конкурси проводяться в Україні для відзначення кращих творів кінематографа.

Пізнавальний вечір «Іван Багряний: «Краще вмерти біжучи аніж жити гниючи»

Пізнавальний вечір — одна з масових форм позакласної роботи, що сприяє всебічному розвитку учнів, розширює їх кругозір, стимулює самостійність думки, прагнення до знань та є водночас засобом організації розумного дозвілля дітей.

Основна мета вечора — створення умов для ефективного, корисного і цікавого відпочинку.

Своєрідність вечора полягає в тому, що на ньому повинна панувати атмосфера невимушеного спілкування, й отже необхідно створити певний настрій вечора, його емоційну установку. Під час вечора можна провести ряд цікавих ігор. Успіх ігрової програми значною мірою залежить від яскравого, барвистого оформлення та реквізиту. Про це, звичайно, слід подбати заздалегідь. Проведенням ігрової програми керує культорганізатор-масовик, але, зважаючи на його велике завантаження, необхідно підібрати помічників із числа активу.

Етапи проведення пізнавального вечора:

1. Підготовчий етап

1) Вибір теми вечора, створення творчої групи;

2) Визначення мети, завдань і змісту вечора;

3) Вибір форми проведення і засобів досягнення мети;

4) Розподіл обов’язків;

5) Підготовка запрошення для гостей;

6) Підготовка музичного оформлення.

2. Проведення вечора

1) Вступне слово ведучого.

2) Прослуховування повідомлень.

III. Підведення підсумків

Західні дослідники творчості Івана Багряного відзначали унікальну здатність письменника до «кошмарного гротеску», неабиякого гумору серед відчаю, оптимізму — серед трагедії в глухій війні, що проводиться на величезних просторах євразійської імперії. Юзеф Лободовський твердить, що «Сад Гетсиманський» перевищує силою вислову все, що дотепер на цю тему було написано, з другого ж боку — є виразним свідченням глибокого гуманізму автора, що на самому дні пекла зумів побачити людські прикмети навіть у найозвіріліших осібняків".[9]

Популярність іншого роману «Тигролови»[10], що його Юрій Шерех вважав утвердженням жанру українського пригодницького роману, — «українського всім своїм духом, усім спрямуванням, усіми ідеями, почуттями, характерами», спричинилася до пародіювання Мосендзом та Кленом образу багрянівського Григорія Многогрішного. Так з'явився гумористичний Горотак, що на думку Лавріненка, читався радше як беззлобний дружній шарж. Зате незадовго до смерті письменника, а саме 1963 року, з'явився друком плід заздрості й ненависті до Багряного, схоже, що витвір аноніма, бо псевдонім і досі не розшифровано, — брудна книженція «На літературному базарі. Поезія, проза і публіцистика Івана Багряного».

Етапи творчого шляху І.Багряного:

1926 — 1932 — початок літературного шляху до першого арешту;

1932 — 1940 — період ув’язнень і концтаборів;

1941 — 1945 — період Другої світової війни й окупації України;

1945 — 1963 — повоєнна доба і еміграція.

Теми творчості:

Викриття системи більшовицького терору.

Показ жорстоких і підступних методів роботи каральних органів.

Розвінчання більшовицької системи господарювання і знущання з людей.

Розповідь про страждання українського народу у більшовицькому «раю».

Безкомпромісне і аргументоване викриття російського великодержавного шовінізму.

Звернення до історії і боротьба проти Росії.

Змалювання долі української людини у вирі Другої світової війни.

Віра в перемогу добра над злом.



На нашому каналі стартував марафон підготовки до ЗНО з української літератури. В рамках якого ми кожного дня будем викладати відео з новим твором. Підписуйтесь на наш канал та приєднуйтесь до марафону.

Віртуальна читальня Української літератури для студентів, вчителів, учнів та батьків.

Наш сайт не претендує на авторство розміщених матеріалів. Ми тільки конвертуємо у зручний формат матеріали з мережі Інтернет які знаходяться у відкритому доступі та надіслані нашими відвідувачами.

Всі матеріали на сайті доступні за ліцензією Creative Commons Attribution-Sharealike 3.0 Unported CC BY-SA 3.0 та GNU Free Documentation License (GFDL)

Якщо ви являєтесь володарем авторського права на будь-який розміщений у нас матеріал і маєте намір видалити його зверніться для узгодження до адміністратора сайту.

Дозволяється копіювати матеріали з обов'язковим гіпертекстовим посиланням на сайт, будьте вдячними ми приклали багато зусиль щоб привести інформацію у зручний вигляд.

© 2007-2022 Всі права на дизайн сайту належать С.Є.А.