Українська література - статті та реферати

Микола Вороний (1871-1940)

Всі публікації щодо письменника:
Вороний Микола

Микола Кіндратович Вороний (публікувався під псевдонімами Арлекін, Віщий Олег, Сіріус, Кіндратович, Микольчик) народився 6 грудня 1871 р. у родині ремісника на Катеринославщині. Мати М. Вороного походила з родини освітнього діяча XVII-XVIII ст., ректора Київської академії П. Колачинського.

Навчався Микола Кіндратович у Харківському реальному училищі, потім - у Ростовському реальному училищі, звідки його виключили за зв'язок з народниками, читання й поширення забороненої літератури.

Три роки поет перебував під наглядом поліції із забороною вступати до вищих навчальних закладів Росії. Тому навчання М. Вороний продовжив у Віденському та Львівському університетах, займаючись на філософському факультеті.

У Львові поет зблизився з І. Франком, працював бібліотекарем і коректором Наукового товариства ім. Шевченка, режисером українського театру товариства «Руська бесіда», в редакції журналу «Життя і слово».

З 1897 р. М. Вороний стає актором труп М. Кропивницького, П. Саксаганського, О. Васильєва та інших. Сцену залишає у 1901 р. і починає служити в установах Єкатеринодара, Харкова, Одеси, Чернігова.

З 1910 р. поет оселяється у Києві, працює в театрі М. Садовського, викладає в театральній школі, потім переїздить до Львова, викладає в українській драматичній школі при Музичному інституті імені М. Лисенка.

На Україну повертається у 1926 р., веде педагогічну і театрознавчу діяльність.

Писати вірші М. Вороний почав ще у реальному училищі. У 1893 р. був надрукований перший його вірш «Не журись, дівчино». Потім поет почав публікуватися у різних періодичних виданнях.

У 1911 р. вийшла перша збірка «Ліричні поезії». Наступна з'явилася через два роки.

Збірка «Поезії» вийшла у 1929 р.

У тридцяті роки поет був звинувачений у шпигунстві й засуджений до висилки за межі України. Щодо того, як він провів останні роки свого життя, одностайної думки не існує. Відомо тільки, що у квітні 1938 р. М. Вороного було заарештовано в Новоукраїнську разом з групою селян за «контрреволюційні дії», а в червні цього ж року розстріляно.

Творчість М. Вороного знаменує розрив з народницькою поезією, прагнення до естетизації дійсності, їй притаманна різноманітність форм і строфічних побудов.

Поет висміює національну обмеженість та псевдопатріотизм, закликає українців по-справжньому любити свою землю.

Крім власних творів, М. Вороний залишив по собі багато перекладів, переспівів, а також літературознавчих статей.



На нашому каналі стартував марафон підготовки до ЗНО з української літератури. В рамках якого ми кожного дня будем викладати відео з новим твором. Підписуйтесь на наш канал та приєднуйтесь до марафону.