Українська література - статті та реферати

Художній метод, напрям, течія, школа

ХУДОЖНІЙ МЕТОД - особливий тип образного бачення світу, його відтворення та перетворення, особливий принцип добору та узагальнення життєвого матеріалу, виявлення в ньому головного; загальний тип підходу письменника до дійсності. Художній метод залежить від рівня свідомості митця та його знань про об’єктивну дійсність, яку він зображує.

Художній метод: Продуктивний (утворює художню систему) романтизм, реалізм, модернізм; Непродуктивний (створює один літературний напрямок) бароко, сентименталізм, натуралізм;

Основні методи: пріоритет об’єктивного життя, яке воно є (реальне); пріоритет суб’єктивного життя, яке воно має бути (ідеальне);

Напрям - спільність фундаментальних ідейно-естетичних принципів, властивих творчості групи письменників або всіх письменників певного історичного періоду; конкретно-історичний прояв художнього методу. Належність до одного літературного напряму передбачає: спільне: культурно-естетична традиція, однотипність світогляду автора, єдність соціальної і культурно-історичної ситуації творчості; різне: ставлення до порушених проблем, ідеали письменника, художні концепції.

Літературна течія - різновид літературного напряму, характеризує спільність духовно-естетичного змісту в національній літературі, об’єднує велику групу письменників (бурлескне бароко в українській літературі 16-18 ст., фольклористичний пре романтизм - 10-20 рр. 20 ст., сентиментальна стильова течія в перші десять років 19 ст.)

Літературна школа - група письменників, об’єднаних за ідейно-естетичними поглядами і наявністю спільної творчої програми, заявленої або проголошеної тим або іншим способом («Празька школа» українських літераторів) Ю. Дараган, О. Стефанович, Ю. Клен, Євген Маланюк, О. Ольжич; «Київська школа» шістдесятників Л. Костенко, Симоненко, І. Драч, В. Стус)