Українська література - статті та реферати
Характеристика Біблії як пам'ятка духовності й літератури
Всі публікації щодо:
Перекладна церковна література
Біблія — це священна книга християн та іудеїв, це найстаріша книга світу, написання якої тривало з 12 століття до нашої ери по друге століття нашої ери. Вона містить твори різних жанрів: міфи, пророцтва, проповіді, повчання, історичні хронічки, ритуальні молитви, притчі, пісні — псалми. До Біблії увійшли різні за формою та змістом релігійні та світські твори, що сприймаються як окремі твори. До Старого Заповіт, який розповідає про сотворіння світу увійшло 50 книг. Це Святе Письмо іудеїв та християн. Старий Заповіт містить літописно-розповідні книги (Буття, Вихід, чотири книги «Царств», книги приповістей Соломонових та інші), а також художні книги (твори Пророків, книга Іова, Псалтир, Пісня Пісень та інші). Із літературного погляду найцікавішими є фрагменти Біблії, у яких розповідається про створення землі, неба, світла, тварин і перших людей — Адама і Єву, про вигнання їх із раю через гріхопадіння, про всесвітній потоп і Ноїв ковчег, про виведення Мойсеєм єврейського народу із єгипетської неволі. Художню цінність мають звертання до Бога у формі пісні — псалми. Автором більшості Псалмів вважають царя Давида. Є псалми-благальні, гімни, подяки, історико-повчальні. Псалми зібрані у Псалтирі — книзі Старого Заповіту. Переспіви Бібілійних Псалмів наявні у поетичній спадщині Григорія Сковороди, Тараса Шевченка.
До Нового Заповіту, який розповідає про народження і діяння Ісуса, увійшло 27 книг. Це Святе Письмо лише християн. Новий Заповіт складається з Євангелій від святих Матвія, Луки, Марка, Іоанна, історичного твору «Дії святих апостолів», 21 послання апостолів та Апокаліпсису. Святе Письмо закінчується пророцтвом Апокаліпсиса, у якому описано передбачення й видіння, які відкрилися апостолові Іоанну Богослову. Це кінець світу, що мав статися через занепад віри й падіння моралі. Із літературного погляду цікавими є притчі- повчальні алегоричні оповідання філософсько-алегоричного змісту (Притча про блудного сина, Притча про сіяча та інші).
Написання Біблії тривало багато століть. Її творили представники шістдесяти поколінь. То ж і автор у Біблії не один. Дослідники нараховують понад сорок творців Біблії. Це люди різного соціального становища: у вихований у знатній єгипетській родині Мойсей, митник Матвій, цар Соломон, Петро та інші. Біблію писали в Азії, Африці та Європі давньоєврейською, арамейською та грецькою. Започаткував Біблію Мойсей а завершили апостоли Христа.
Одним із перших перекладів книг Святого Письма староукраїнською мовою є Пересопницьке Євангеліє — найдорожча духовна святиня України, на якій присягає Президент на вірність України. А з Остромирового Євангелія починається давньоруська рукописна книжність. З Апостола та Острозької Біблії (ХVI ст.) — починається українське книгодрукування. До Біблії зверталися, літописці, давньоукраїнські письменники, письменники різних епох: І. Франко, Леся Українка, Ю. Федькович, П. Тичина, М. Рильський.
Спроби перекласти Біблію українською мовою відомі ще з ХVI століття. Повний переклад Святого Письма почали здійснювати письменник Пантелеймон Куліш разом із видатним ученим-фізиком Іваном Пулюєм. Завершив його письменник Іван Нечуй-Левицький. Одним із кращих вважається переклад отця Іларіона в миру Івана Огієнка.
Біблію називають Книгою Книг, а ще — Вічною Книгою.