Українська література - статті та реферати

Тарас Шевченко - художник

Слово «художник» у життєписі Великого Кобзаря мало б посідати перше місце, оскільки саме завдячуючи цьому талантові Шевченко здобув волю й перед ним відкрився широкий світ. У творчості Шевченка-художника виділяють кілька періодів: до академічний, Академія і ранній період творчості, заслання, творчість після заслання.

Відомо, що Тарас Шевченко почав малювати ще в школі, брав уроки малювання у Вільшаній у професійного художника Превлоцького, перебуваючи у Вільно, відвідував короткочасні студії у професора Яна Рустема. Любов до мистецтва привела кріпака Тараса Шевченка в Літній сад. На той час він вже створив історичні композиції «Смерть Олега- князя древлянського», « «Козацький бенкет», «Смерть Богдана Хмельницького», «Смерть Сократа». Ці роботи були настільки майстерними, що світило російського живопису Карл Брюллов, не лише зробив усе можливе для викупу талановитого кріпака з кріпацтва, а й узяв його до свого класу в Академії мистецтв. Під час навчання в Академії Шевченка було тричі відзначено срібними медалями за визначні успіхи в живопису. Заслуговують на увагу такі живописні твори другого періоду: акварелі «Марія» - 1840 р., «Циганка-ворожка» - 1841 р. (удостоєна срібної медалі), олійне полотно, зразок побутового жанру «Катерина» - 1842 р., ілюстрація до трагедії Шекспіра «Король Лір» - 1843 р., олійне полотно побутового жанру «Селянська родина» - 1843 р. Високою майстерністю відзначено жіночі портрети 1843-1847 років: Маєвської, Закревської, Кейкуатової, Горленко, на яких психологічна характеристика поєднана із високим гуманістичним поглядом на людину.

Подорожуючи 1843 року Україною, Шевченко знаходить відраду у живописній красі рідної природи. Так виник задум створення серії гравюр «Живописна Україна». І вже 1844 року вийшов перший випуск, що містив шість відтисків із дванадцяти запланованих: «Дари в Чигирині 1649 року», «Судня рада», «Старости», «Казка», «У Києві», «Видубецький монастир у Києві». Робота в Археографічній експедиції протягом 1845-1847 років дала змогу Шевченкові втілити в пейзажі своє розуміння цінності пам’яток історії України. У цей час він створює багато майстерних пейзажів аквареллю, сепією, олівцем.

Перебуваючи в засланні, Тарас Шевченко багато працює над створенням пейзажів того суворого краю. Відгомін баченого і зображеного часто читається у поезіях цього періоду.

Зі щирою симпатією та співчуттям Шевченко зображує казахів - мешканців краю, де відбував заслання. З особливою теплотою змальовував дітей. Це «Байгуші» - 1853 р., «Байгуші під вікном. Державний кулак…» -1855-1856 рр. Хочеться відзначити, що саме Тарас Шевченко вважається основоположником художнього мистецтва у Казахстані.

На засланні Шевченко також плідно працює над портретами, створює сепією «Портрет А. Ускової з донькою», «Портрет А. Ускової», «Портрет К. і М. Бажанових», «Портрет А. Алєксєєва». У цей же час створює серію сепій.

робіт. Це є ще одним підтвердженням багатогранності таланту Великого Кобзаря. Після заслання Т.Шевченко створює олівцем «Портрет М. Щепкіна», «Портрет Д. Олдріджа». Недовгий вік, що залишила доля Шевченкові, він захоплено вивчає світову гравюру, працює над удосконаленням цієї мистецької техніки. На підставі поданих на розгляд академічної ради гравюр Академія мистецтв, присвоїла Шевченкові звання академіка гравюри. Серед досягнень Шевченка-гравера можна назвати такі роботи: «Автопортрет зі свічкою», «Автопортрет у шапці та кожусі», «Портрет Ф. Толстого».

Як бачимо, поезія і живопис у Шевченка нерозривно пов’язані. У живописі він був поетом, у поезії — живописцем. Малювання і поезія стали для нього життєвою потребою, вираженням його творчої індивідуальності. А це 240 поетичних творів і 1200 мистецьких.