Українська література - статті та реферати

Жанрові особливості поеми І. Котляревського «Енеїда»

Всі публікації щодо:
Котляревський Іван

Іван Петрович Котляревський працював над своєю «Енеїдою» понад 30 років. За жанром це бурлескно-травестійна поема. Це великий за розміром віршований твір із розгорнутим сюжетом і розкриттям образу героя, яке супроводжується ліричними відступами. Відповідно до травестійних традицій («травестія» у перекладі з французького перекладається як «переодягання»), герої поеми римського автора Вергілія мають український національний колорит 18століття. Для змалювання буденного Котляревський використовує високий стиль і навмисне вульгаризує зображення героїчних подій, що є рисою бурлеску. Бурлеск — це різновид засобів сміху, тісно пов’язаний із народною сміховою культурою і акцентований на невідповідності форм і змісту внаслідок підміни високого стилю низьким і низького високим. Так, у Котляревського Зевс — патріарх великої родини, в якій він майже не має авторитету, бо зловживає спиртним, у той час як у Вергілія це верховний бог, уособлення найвищої влади. У Вергілія Юнона — дружина і сестра Зевса, опікунка вірності у шлюбі, хранителька і берегиня немовлят, еталон краси, богиня кохання. У Котляревського Юнона — Венера набуває рис повії. У бурлескному тоні виписані сцени бенкетів, розваг, даремної трати часу.

Велику роль у творі відіграє й травестія («переодягання»). Тобто, в основі травестії завжди лежить перелицювання. Іван Котляревський дійсно переодягнув античних богів та героїв у наш національний одяг, помістив їх в українському побуті, наділив українським уявленням про рай і пекло. Зевс, Нептун, Харон, а також троянці та їхній отаман одягнуті у вишиті сорочки, широченні шаровари, у них козацькі оселедці на голові. Юнона одягнута в одяг багатої міщанки, яка втратила міру і смак через надмірну кількість речей у своєму гардеробі. Венера одягнута в український дівочий одяг. Античні боги у поемі Котляревського не цураються земних суто українських страв і напоїв. У пеклі проводяться вечорниці, ворожіння, ігри.

Обраний автором стиль вимагав відповідного мовного оформлення. Відтак «Енеїда» всуціль пересипана синонімами, фразеологізмами, прислів’ями, приказками, образами з пісень і казок. Так, Еней не просто втікав, а «тягу дав», «куди очі почухрав», «дав драпака»… Письменник творить жаргонізм, макароністичну мову - мішанину українських і латинських слів, вдало використовує інверсію.

Проте гумор І. Котляревського — не лише розважальний. Поет зумів оспівати героїзм українського козацтва, його побратимство, нестримне прагнення народу до волі (героїчними є образи Низа та Евріала). Ніби жартуючи, Котляревський відтворив минуле України — козаччину, своє сучасне і зазирнути у минуле.

Отже, наповнивши бурлеск і травестію новими якостями, Іван Котляревський подолав обмеженість цього жанру і незмірно збагатив його. Він майстерно поєднав веселий, дотепний сміх, яскраві комічні ситуації з глибокими серйозними думками, з широкими узагальненнями. Письменник надав бурлеску нові якості, які сприяли реалістичному зображенню життя.



На нашому каналі стартував марафон підготовки до ЗНО з української літератури. В рамках якого ми кожного дня будем викладати відео з новим твором. Підписуйтесь на наш канал та приєднуйтесь до марафону.