Українська література - статті та реферати

Характеристика мотивів й образи творів Василя Герасим'юка

Василь Герасим’юк є одним із яскравих представників сучасного поетичного мистецтва. Він — представник талановитого покоління вісім десятників, його творчий лідер. Кожна його книжка — особлива поезія. Поетичний світ письменника з першого погляду вражає і зачаровує розмаїттям барв і мотивів, глибиною філософського осмислення життя, унікальною ритмомелодикою, внутрішньою музикою поезій, кожна з яких звучить чи далеким покликом трембіти, чи бурхливим водоспадом карпатської річки, чи голосом могутнього пралісу. Його поезія вільна від гучних вигуків, від гасел. Поет заглиблюється у вічні закони буття. Він автор поетичних книжок «Смереки», «Потоки», «Космацький узір», «Осінні пси Карпат», «Серпень за старим стилем», автор ряду кіносценаріїв, які тяжіють до модерністського відображення дійсності. Поет є членом літературної майстерні «Пси святого Юра». Він — лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка.

Своєрідний триптих утворюють три збірки письменника: «Смереки», «Потоки», «Космацький узір». У поезіях цих збірок прослідковується кровний зв’язок людини з рідною землею, краєм батьків і дідів, йдеться про духовні набутки, які витримали випробування історичним часом і сьогоднішнім днем. Однією з найколоритніших є поезія «Ватра», з якої перед нами постає вогонь як центр світобудови і невичерпне джерело енергії. Відштовхуючись від етнічних гуцульських коренів, автор творить власний поетичний міф: ватра — вогонь. А добування вогню на полонині для нього — це ритуал освячення простору. Звідси і провідний мотив вірша: дотримання традицій і звичаїв, продовження свого роду і його культури. Форма, яку поет обрав для свого твору, мабуть, єдино можлива: вільний вірш дав змогу побудувати твір у вигляді довірливого монологу до сучасників.

Насиченим символікою і алегоричним є вірш «Чоловічий танець». У ньому автор звертається до сильної половини людства — чоловіків, які повинні нести на своїх плечах найбільший тягар відповідальності, життя, праці. І чоловічий танець у гуцулів — аркан — це символ справжнього, чесного і самовідданого шляху людини на землі. А «Заповітне коло» - це символ єднання з однодумцями, які разом здатні перевернути весь світ.

Шпариною в інтимний світ поета є поезія «Перший сніг». Цей вірш — римований. Поет уміє розмовляти із снігом, чує і навіть розуміє його. Поетова душа прагне свіжості, чистоти.

У творах Василя Герасим’юка - яскраво означений колорит Карпатського краю. А життя і роздуми ліричного героя перебувають у тісному зв’язку з минулим - духовним надбанням поколінь.