Українська література - статті та реферати

Роль пісень у п'єсі І. Котляревського «Наталка Полтавка»

Всі публікації щодо:
Котляревський Іван

У 1819 році Іван Котляревський написав твір, який драматург Іван Карпенко-Карий назвав «праматір’ю українського театру». Саме цим твором починається становлення української драматургії. За жанром це соціально-побутова драма, глибоко національна характерами і естетичною формою. У творі поєдналися ознаки сентименталізму та просвітницького реалізму. Сам автор, Іван Котляревський, так визначив жанр твору: «Опера малоросійська у двох діях». А це передбачає багато музики і пісень. До пісень одразу була написана музика. Усього в тексті Котляревський занумерував 19 пісень. Це арії, дуети, соло, тріо, хор — як фольклорного походження, так і літературного. Музику до «Наталки Полтавки»писало чимало композиторів. Але у 1890 році Микола Лисенко поклав на музику весь твір і створив шедевр світового мистецтва, класичний зразок українського оперного репертуару — оперу «Наталка Полтавка».

Як вже відзначали, у творі сам автор занумерував 19 пісень, коли порахувати — їх 22, літературознавчі джерела називають цифру 20. За своїм змістом, мотивами і жанровими особливостями серед цих пісень виділяємо: ліричні («Віють вітри, віють буйні…», «Сонце низенько, вечір близенько», «Чого вода каламутна»), історичні («Гомін, гомін…. по діброві…»), бурлацькі («Та йшов козак з Дону…»), жартівливі («Дід рудий, баба руда…», «Ой під вишнею, під черешнею…»), сатиричні («Всякому городу нрав і права…»). Ці пісні в тканину п’єси введено не випадково. Вони органічним елементом її композиції. Кожна з них несе певне сюжетне навантаження, допомагає глибше розкрити образи твору, показати мрії, настрої і прагнення дійових осіб. Так, наприклад, жартівливо-гумористична пісня «Ой під вишнею, під черешнею…» дуже пасує до ситуації, що склалася, коли підстаркуватий пан возний залицяється до молодої, вродливої Наталки. Пісня влучно висміює невдаху-залицяльника. А пісні «Віють вітри, віють буйні…», «Видно шляхи полтавськії і славну Полтаву», «Ой мати, мати! Серце не вважає…» передають сум і тугу Наталки, розлученої з коханим. Сатирична ж пісня «Всякому городу нрав і права…» - це художньо-образне виявлення «філософії» возного — крутія, хабарника, пана, філософії, що виправдовує соціальну нерівність, виправдовує несправедливість, кругову поруку, хабарництво і брехню. Патріотичні мотиви звучать у піснях «Ворскло, річка невеличка», «Гомін, гомін… по діброві». А в уста бурлаки-наймита Петра автор вкладає народну пісню «Та йшов козак з Дону…», закінчення якої створив за своїм уподобанням.

Слід відзначити, що, як встановили дослідники, пісні в «Наталці Полтавці» щодо їх походження поділяються на 4 групи:

1. Написані самим Котляревським в дусі народнопісенної творчості. Це «Віють вітри, віють буйні», «Ой мати, мати…», «Ой я дівчина Полтавка», «Видно шляхи полтавськії», «Чого вода каламутна….»»Де згода в сімействі»»Підеш, Петре, до тієї…», «Чи я тобі, дочко, не добра желаю…»»Начинаймо веселиться…»

2. Іван Котляревський обробив народні пісні, створив нові варіанти їх у відповідності до змісту своєї п’єси. Це пісні «Сонце низенько, вечір близенько», «Вітер віє горою…», «Ворскло, річка невеличка».

3. Котляревський переробив літературні пісні 17-18 століть відповідно до характеру дійових осіб. Це пісні «Всякому городу нрав і права…» Г. Сковороди, «От юних літ…», «Ой доля людськая — доля єсть сліпая…».

4. Майже без змін введено в п’єсу народні пісні «Ой під вишнею, під черешнею…», «Гомін, гомін по діброві…», «Та йшов козак з Дону…», «У сусіда хата біла…», «Дід рудий, баба руда…»

Так у далеких 20-х роках 19 століття «Наталка Полтавка» пішла зі своїми піснями по всій Україні. Популяризації «Наталки Полтавки» на Україні в пізніші часи сприяла чудова музика Миколи Лисенка, створена на основі народних мелодій.



На нашому каналі стартував марафон підготовки до ЗНО з української літератури. В рамках якого ми кожного дня будем викладати відео з новим твором. Підписуйтесь на наш канал та приєднуйтесь до марафону.