Українська література - статті та реферати

Поезія Т. Шевченка «Мені однаково...»

Поезія Тараса Шевченка «Мені однаково» написана у 1847 році під час перебування поета під слідством у казематі третього відділу за участь в Кирило-Мефодіївському товаристві. Саме ця поезія є своєрідним прологом до «невольничої» лірики Шевченка. Основний мотив поезії — поєднання громадянського і особистого в житті людини. Умовно поезію можна поділити на дві частини: перша — 18 перших рядків; друга — останні 5 рядків. Весь твір побудований за принципом протиставлення. Так, ліричний герой поезії пригадує своє невільницьке минуле на чужині, усвідомлює свій невільницький стан, майбутнє без надії на волю. Йому здається, що він так мало зробив для свого народу, що й «малого сліду» не залишить на «нашій, не своїй землі…».

Основна ідея поезії виражена у рядках:

Та не однаково мені,

Що Україну злії люди

Присплять, лукаві, і в огні

Її, окраденую, збудять…

Я вважаю, що «Мені однаково» - твір-маніфест про прометеївську самопожертву в ім’я невмирущості української нації, щастя народу. У творі також порушена ключова проблема для України — бути чи не бути їй самостійною незалежною державою.