Українська література - статті та реферати

Моральні цінності й людські почуття в родинно-побутовій пісенності українського народу

Всі публікації щодо:
Фольклор
Пісні

Ліричними піснями називають фольклорні твори, які відображають почуття, душевні переживання, вдачу людей. Недарма Леся Українка відзначала: «Мені завжди здається, що коли де можна побачити вдачу народу, то це скоріше в ліричних піснях та коломийках». А це тому, що тематика і настрій родинно-побутової лірики дуже широкі.

Усі лірично-побутові пісні за змістом поділяються на дві великі групи:

- родинно-побутові;

- суспільно-побутові.

Родинно-побутові пісні відображають особисте життя людини (кохання, сімейне життя, родинні стосунки, драми, конфлікти). То ж серед найпоширеніших родинно-побутових пісень виділяються пісні про кохання, пісні про родинне життя, колискові та жартівливі пісні.

Пісні про кохання становлять найбільший масив родинно-побутової лірики. Одним із найпоширеніших мотивів є мотив розлучення, чекання, вірності, соціальної нерівності, зради. Це пісні «Сонце низенько…», «Ой, летіла горлиця…», «На камені ноги мию…», «Ішов козак потайком», «Світи, світи, місяченьку…», «Тече вода каламутна», «Чорні очка, як терен» та інші.

Пісні про родинне життя розповідають про радість і смуток, щастя материнства і горе сирітства, сімейну злагоду і незгоду. Чимало пісень складено жінками, нещасливими у сімейному житті. Часто дівчину видавали заміж за нелюба з розрахунку. Горе було тій жінці, яка мала чоловіка пияка. Сімейні драм часто ставали темою для пісень. Зразками таких пісень є «Гиля, гиля, сірі гуси». «Іще сонце не заходило», «У неділю рано».

У окремий цикл виділяються колискові пісні, оскільки вони мають чітко окреслені тематику і функцію і призначаються для одного слухача - дитини; мають одного виконавця — матір або близьку людину. Для колискових характерні монотонний тихенький наспів, пестливі лагідні слова, які мають приспати дитину, заспокоїти. Та й герої пісень — Сон, Дрімота, Сонко, котик («Ой ти, коте, коточок», «А-а, люлечки», «Люляй, люляй, мій синочку», «Ой ходить сон коло вікон»).

На відміну від ліричних пісень про кохання та родинне життя, які можуть виконуватися і в гурті, і на самоті, жартівливі пісні потребують аудиторії, бо розраховані на співучасть, на те, щоб дотеп, каламбур, жарт були почуті, розрадили і розвеселили слухачів. Вони часто виконуються як приспіви до танців. У них - і добродушний гумор, і глузування — такий широкий настрієвий діапазон жартівливих пісень. Найдавніші записи українських жартівливих пісень датовано 17 століттям. Це «Ой гиля, гиля, гусоньки, на став», «Ой не стій під вікном», «Та орав мужик край дороги», «Перестань, перестань до мене ходити» та інші. Пісня «Ой під вишнею, під черешнею», що звучить у «Наталці Полтавці» І. Котляревського відома ще із записів 18 століття. Взагалі, жартівливі пісні — це дійова виховна сила, яка висміює все, з чим не мириться народне уявлення про людську поведінку, і тим самим утверджують здорові морально-етичні й естетичні погляди.



На нашому каналі стартував марафон підготовки до ЗНО з української літератури. В рамках якого ми кожного дня будем викладати відео з новим твором. Підписуйтесь на наш канал та приєднуйтесь до марафону.