Українська література - статті та реферати

Характеристика творчості поетів-романтиків

Всі публікації щодо:
Літературознавство

Науковці вважають, що пре романтизм, а згодом романтизм виник у ХVII столітті. Іван Франко пояснював появу рис такого напряму у літературі тим, що життя народів змінилося на краще, минули кровопролитні війни, людське життя стало цінуватися вище, а тому конкретній людині, особливо прекрасній внутрішньо, можна було приділяти набагато більше уваги, ніж раніше. Для романтичних творів характерні виняткові події і духовно прекрасні незламні герої. В українській літературі романтизм був підготовлений літературою козацьких літописів та бароко, у якій вже вимальовувалася концепція людини сильної і благородної. Великий вплив на романтизм мала народна творчість, особливо козацькі пісні та думи. Хронологічно межі українського романтизму можна визначити від публікації творів П. Гулака-Артемовського «Твардовський» та Л. Боровиковського «Молодиця» у 1827-1828 рока до творів романтичного характеру так званих пізніх романтиків — Ю. Федьковича, О. Стороженка, казок Марка Вовчка у 70-80-х роках ХІХ ст. Романтизм процвітав майже півстоліття. Проте найкращі романтичні твори були написані у 30-40-х роках. Це твори В. Забіли, Є. Гребінки, М. Петренка, М. Костомарова, раннього Т. Шевченка, П. Куліша та інших. Романтики започаткували нові жанри: баладу, романс, ліро-епічну поему, історичний роман, історичну драму, медитативний вірш. Вони поєднали лірику, драму та епос, сміливо ввели і утвердили в літературі жанри побутової та історичної балади, історичної поеми, драми і трагедії, ліро-епічної поеми, любовної і громадянської лірики.

Першим зразком романтичної балади в українській літературі стала балада Петра Гулака-Артемовського «Рибалка» - вільна переробка твору відомого німецького поета В. Гете. У цій баладі художньо осмислюється романтичний мотив контакту людини із загадковим надприродним світом, прагнення пізнати його навіть ціною власного життя.

У поезії Українська мелодія» Євген Гребінка, використовуючи фольклорний досвід, показує нещасливий шлюб дівчини з немилим, який призводить до трагедії. В образі дівчини поет втілив красу щирого серця, яке не приймає фальшивих почуттів і моральних компромісів.

Вірш Миколи Костомарова «Соловейко» поєднує тему поезії із темою кохання. Пісня солов’я порівнюється з проникливістю поета, який за допомогою натхненного слова сягає сердечних глибин.

Як автор низки романсових та елегійних віршів увійшов в українську літературу Віктор Забіла. У вірші «Соловей»(«Не щебечи, соловейку» тему нещасливого кохання розкрито за допомогою антитези: радісний весняний спів солов’я протиставляються гірким роздумам безнадійно закоханого ліричного героя. Покладений на музику видатним композитором М. Глінкою, цей романс набув популярності.

До розкриття переважно психологічно-особистісних тем звертався Михайло Петренко. Найбільшу славу йому приніс вірш «Небо»(«Дивлюсь я на небо»).

Для поетів-романтиків романс став не просто улюбленим жанром, а й можливістю вилити скарги на життя, на несправедливість, на горе й невдачі. Таким є романси «Ні, мамо, не можна нелюба любить» Є. Гребінки, «Не щебечи, соловейку», «Гуде вітер вельми в полі» В. Забіли, «Дивлюсь я на небо» М. Петренка.



На нашому каналі стартував марафон підготовки до ЗНО з української літератури. В рамках якого ми кожного дня будем викладати відео з новим твором. Підписуйтесь на наш канал та приєднуйтесь до марафону.