Українська література - статті та реферати

Основні риси українських соціально-побутових пісень

Всі публікації щодо:
Фольклор
Пісні

У соціально-побутових піснях відобразилися думки, почуття, настрої народу, викликані явищами, подіями та обставинами суспільного життя, класовими суперечностями, боротьбою проти іноземних загарбників та феодально-капіталістичного гноблення. Узяті в сукупності ці пісні дають широку правдиву картину історичного буття народу. У них особливо виразно виділяється його волелюбність, ненависть до насильства та експлуатації, мрії про справедливий суспільний лад.

Виділяють такі жанри соціально-побутових пісень:

Козацькі — виникли у 15-16 століттях з появою козацтва і увібрали в себе інформацію боротьбу з нападниками, перемоги й поразки козацького війська, чужинську неволю, рабство. Найпоширеніша тематика козацьких пісень — прощання козака з рідними, ностальгія за рідною домівкою, небезпека і смерть, які постійно загрожують козакові.

Це пісні «Гомін, гомін по діброві», «Ой на горі та женці жнуть», «Стоїть явір над водою, «Їхав козак містом».

У козацьких піснях використано символи калини, явора, могили.

Чумацькі пісні — за тематикою й поетикою близькі до козацьких. Чумакування в Україні виникло в 15 ст. То й дата їх виникнення — 15-16 ст. Найпоширеніші теми — від’їзд у дорогу, приготування до довгої подорожі, прощання з родиною, пригоди, небезпеки в дорозі, щасливе повернення. Це пісні «Ой у степу криниченька», «Гуляв чумак на риночку», «Їхав чумак із Криму додому», «Ой у полі криниченька», «Ой не стелися, хрещатий барвінку».

Солдатські та рекрутські пісні — це сумні пісні, які супроводжували відхід хлопців до війська (за Петра І — служба довічна, пізніше скорочена — до 25 років), голосіння. Це пісні «Ой понад морем, понад Дунаєм», «Била мене мати…», «Бідна моя головонька», «А в неділю рано».

Кріпацькі пісні — вираження негативного ставлення селян до тяжкої кріпацької долі, умов підневільного життя, відсутність романтичних рис, персоніфікація сил природи, гіперболізація. Це пісні «Бодай пану в дворі страшно», «Гой кувала зозулечка», «Із-за гори вітер віє», «На панщину ходжу, ходжу», «Наступає чорна хмара».

Бурлацькі і наймитські, заробітчанські — це пісні, які з’явилися після скасування кріпацтва, коли люди змушенні були шукати заробітків. Основні мотиви таких пісень — тяжка праця, поневіряння на чужині, мізерність тимчасових заробітків, нарікання на злу долю. Це пісні «Віють вітри все буйнії», «Горе, горе тим сиротам», «Забіліли сніги», «Нема горя так нікому», «Ой у лузі при березі», «Ой на морі синьому».

Стрілецькі пісні — це пісні 20 століття, які відображають настрої тих передових, національно свідомих українців, які стали членами українських стрілецьких загонів, виступали на незалежність України. Це пісні пафосні, часто маршові. «Ой у лузі червона калина», «Січ іде».

У суспільно - побутових піснях особливо виразно виявляються волелюбність українського народу, ненависть до насильства й експлуатації, мрії про справедливий суспільний лад, незалежну Україну.



На нашому каналі стартував марафон підготовки до ЗНО з української літератури. В рамках якого ми кожного дня будем викладати відео з новим твором. Підписуйтесь на наш канал та приєднуйтесь до марафону.