Українська література - статті та реферати
Ідейно-тематична спрямованість твору Миколи Гоголя «Вечір проти Івана Купала»
Всі публікації щодо:
Гоголь Микола
Микола Васильович Гоголь — класик світової культури. Твори Гоголя, хоча писані російською мовою, але по-справжньому українські — за темою, за духом, за змістом, за суттю, за стилем. І одним із таких творів, які свого часу відкрили Росії неповторні принади української етнографії і фольклору, був твір Миколи Васильовича Гоголя «Ніч проти Івана Купала». Саме в цю загадкову і містичну ніч відбуваються події у творі. Оповідач — дотепний Хома Григорович. Його мова неповторна, пересипана дотепами й афоризмами, метафорами. Вона заворожує слухача. Відчувається у творі зацікавлення автора українською історією, адже перекази старших людей доповнені легендами (про запорожців, ляхів, молодецькі діла Підкови, Півторакожуха і Сагайдачного). Історія, розказана у творі — казкова і водночас традиційна для українського фольклору. У ній переплелося кілька сюжетів з казок, легенд, фантастичних переказів.
Тут є розповідь про закоханого в заможну дівчину бідного парубка, про пошук скарбів, нечисту силу, продаж душі дияволові за скарби, убивство невинної дитини. І все це завдяки великому талантові Гоголя майстерно сплетено в чудернацький вузол оповіді. Цікавою в інтерпретації Гоголя є образ «нечистої сили» - образ Басаврюка — «диявол у людській подобі», «бісівський чоловік». Він цілком відповідає тим морально-етичним засадам, які склалися в українському суспільстві: зв’язок з нечистою силою був для релігійних українців символом гріхопадіння, злочину. Гоголівський чорт, як і всякий інший нечистий, призначений виконувати головну свою місію — сіяти зло і підштовхувати людей на грішні вчинки. В той же час світ українського села змальований Гоголем надзвичайно колоритно. На портретних характеристиках героїв, почуттях закоханих також позначився романтичний характер оповіді.
У творі Гоголь звернувся до українського народу, як до літературного героя, причому героя позитивного. У «Вечорі проти Івана Купала» Микола Васильович зосередився на таких проблемах: втручання демонічних сил в людське життя; безпорадність людини перед власною долею; вразливість людини; марнославство як причина нещасть. Щоправда, все це письменник «підсолоджує» іскрометним гумором, крізь який проступає вдумливий філософ, якому далеко не байдужа доля його персонажів. Автор прагне порушити філософську проблему вибору між добром і злом. Ця проблема постала і перед головним героєм твору Миколи Гоголя «Вечір проти Івана Купала» Петром Безрідним.
Отже, Гоголь написав повчальний твір про згубну силу золота на людину і показав її зв’язок із нечистою силою як метафору злодіяння.
Автор засуджує відступництво від Божих заповідей та утверджує думку, що немає такому виправдання — що не було б причиною гріхопадіння: кохання чи потреба в грошах.
Провідна думка оповідання — дотримання Божого і людського заповіту: збереження чистоти в душі й остереження гріха. У творі утверджується думка, що зло в усіх його проявах знайде своє покарання, а найвинахідливіший злочинець не уникне відповідальності (образ Вакули).