Українська література - статті та реферати
Творчість П. Гулака-Артемовського
Всі публікації щодо:
Гулак-Артемовський Петро
Петро Петрович Гулак-Артемовський народився 27 січня 1790 р. в м. Городище на Черкащині в сім'ї священика. Літературні інтереси П. П. Гулака-Артемовського пробудилися рано, ще в часи навчання в Київській академії. З перших його поетичних спроб збереглися лише два віршових рядки з переспіву поеми Буало «Налой» (1813). Активну літературну діяльність Гулак-Артемовський розпочинає після переїзду до Харкова (1817) — під час навчання і викладацької роботи в університеті. Підтримує дружні стосунки з Г. Квіткою-Основ'яненком, Р. Гонорським, Є. Філомафітським та ін., виступає на сторінках «Украинского вестника» з перекладними й оригінальними творами, написаними у різних жанрах. У 1818 — 1819 pp. Гулак-Артемовський друкує в «Украинском вестнике» переклади прозових творів, критичних статей польських письменників. 1819 р. — російський переклад з польської мови «каледонской повести» (шотландської) «Бен-Грианан» («Украинский вестник»); нарис «Синонимы, задумчивость и размышление». 1817 р. — «Справжня Добрість», оригінальний вірш українською мовою. 1818 р. — «казка» «Пан та Собака» («Украинский вестник»). Ця «казка» Гулака-Артемовського відіграла помітну роль в розвитку жанру байки на Україні. Це була, по суті, перша українська літературна байка, написана із свідомою орієнтацією поета на фольклор, на живу розмовну мову. 1819 р. — письменник опублікував в «Украинском вестнике» ще дві байки — «казку» «Солопій та Хівря, або Горох при дорозі» і «побрехеньку» «Тюхтій та Чванько». 1820 р. — цикл байок-«приказок»: «Дурень і Розумний», «Цікавий і Мовчун», «Лікар і Здоров'я». У 1827 р. Гулак-Артемовський написав ще три байки — «Батько та Син», «Рибка», «Дві пташки в клітці». Цей, останній, цикл байок Гулака-Артемовського пов'язаний з творчістю Красіцького. «Твардовський» — це вільна переробка гумористичної балади А. Міцкевича «Пані Твардовська», основу якої становить досить популярна у слов'янському фольклорі легенда про гульвісу-шляхтича, що запродав душу чортові. Балада «Твардовський» користувалася значним успіхом у читачів. Після публікації у «Вестнике Европы» вона відразу була передрукована в журналах «Славянин», у «Малороссийских песнях» Максимовича, вийшла окремим виданням. В останні роки Гулак-Артемовський написав ряд ліричних медитацій в народнопісенному дусі (жодна з них за життя автора не друкувалася) — «Не виглядай, матусенько, в віконечко», «До Любки» (останній вірш перекладений російською мовою О. Фетом), «Текла річка невеличка».