Українська література - статті та реферати

Козацькі літописи

Хмельниччина, ця героїчна доба в житті укр. народу, найдокладніше відображена в трьох козацьких літописах: Самовидця, Граб’янки і Велична. Чому козацьких? Бо йдеться в них про звитяги січового козацтва, та й авторами-літописцями цих творів були козаки.

«Літопис Самовидця» в запису під 1663 р. описує Чорну Раду під Ніжином, докладно розповідає про 2 ворожі табори — Сомка та Брюховецького і про жорстоку розправу останнього над своїм суперником та його прихильниками. «Літопис Григорія Граб’янки» описує історію козацтва з часу його виникнення до 1709 р. У ньому наводяться тексти багатьох державних актів, гетьманських універсалів, грамот, договорів. Написано цей твір тодішньою українською літературною мовою з використанням віршів. Історичні події, описані в «Літописі Самійла Велична», охоплюють події 1648-1700 рр. Одна з головних тем літопису — гетьмансько-старшинські усобиці; глибоко сумує автор також із приводу жахливих руїн міст і сіл — наслідку набігів татар та інших зовнішніх ворогів. Осібне місце в історичній прозі цієї доби займає анонімна «Історія русів», яка вагомо посилила національну свідомість у середовищі української інтелігенції тим, що дух її — вільнодумний проти церковного. Ідейний центр «Історії русів» — промова гетьмана Павла Полуботка, звернена до лютого ката України Петра.