Українська література - статті та реферати
Філософське осмислення історичних подій у трилогії В. Рутківського «Джури козака Швайки»
Всі публікації щодо:
Рутківський Володимир
Васильєва М. В. аспірант Луганський національний університет ім. Тараса Шевченка (м. Старобільськ)
Сучасна література для дітей та юнацтва представлена творами різних жанрів. Особлива роль у дитячій прозі відведена творам на історичну тему; вони відкривають читачам нові подробиці історії українського народу, репрезентують різноманітні версії трактування визначних історичних подій та постатей. За слушним твердженням В. Разживіна, «українська історична проза є своєрідним комплексом художньої інтерпретації минулого нашого народу» [3, с. 3].
Дослідження історії та поетики історичної прози розгорнуті в роботах Л. Александрової, С. Андрусів, М. Богданової, І. Варфоломєєва, А. Гуляка, М. Ільницького, А. Пауткіна, С. Петрова, О. Проценко, В. Разживіна, Л. Ромащенко, М. Сиротюка,
І. Скачкова, М. Слабошпицького, В. Чумака та ін.
У трилогії В. Рутківського «Джури» автор описує події кінця XV ст. Розповідаючи про пригоди юних воронівців, письменник знайомить читача із зародками козацтва в Україні: «У Воронівці так повелося здавна: як тільки висівали в землю зерно, найметкіші хлопці збивалися у ватагу і йшли у дніпровські плавні полювати на звіра чи ловити рибу. Раніше це називалося здобичництвом. А тепер, хоча хлопці займаються все тим же, чомусь називається козакуванням. <.> По-татарському козак - це вільна людина, котрій і сам чорт не брат. Хоче - звіра полює, хоче - візьметься за шаблюку і йде на ногайця» [4, с. 14]. Головні герої - Санько і Грицик беруть участь у битві з татарською ордою в дніпровських плавнях, біля Переволочинського броду, тримають оборону Києва, штурмують Очаківську фортецю, звільняють полонених, невільників тощо.
У трилогії репрезентовано героїчне минуле нашої держави, згадано про мирні часи між татарами й українцями, про хана Менглі-Гірея, який заручився підтримкою турків і знову розпочав війни між кримчаками й українцями. Ось так, наприклад, В. Рутківський розповідає про велику битву над Синіми Водами: «Три татарські орди, що кочували між Дніпром та Дунаєм, вирішили покарати як подолян, так і волинян з галичанами та киянами, які відмовилися платити їм данину, заведену ще за Батиєвих часів. Тож біля річки з такою мирною назвою стрілися з наспіх зібраними українськими поселянами та військом великого литовського князя Ольгерда, яке прийшло їм на поміч. Розбилося тоді ординське військо об український та литовський мур на друзки і покотилося назад, аж до Чорного моря.» [4, с. 214].
Зображуючи історичну дійсність у трилогії «Джури», письменник не претендує на історичну достовірність, він наповнює твір художнім домислом, оскільки «домисел є потужним художнім засобом, щоб «осягнути» історичну минувшину, «прояснити» історично темну добу, «зрозуміти й виявити» її «живу душу» [1, с. 14].
Змальовуючи батальні сцени, автор демонструє ґрунтовні знання історичного матеріалу, дотримується послідовності викладу та має чітку світоглядну позицію. Підтвердженням цього є, наприклад, зображення тактики битви з татарами у плавнях (заманювання ворогів у трясовину, зміна позицій обстрілу).
Відтворенню колориту епохи сприяє використана В. Рутківським історична лексика, за допомогою якої підсилюється необхідне враження: «ватажок», «галера», «джура», «довбня», «зимівник», «курінь», «орда», «сотник», «шабля» та ін.
Філософське осмислення історії спонукає письменника до використання оригінальних форм і прийомів: включення до реалістичної оповіді гумористичних елементів, фантастики, міфу, символіки, фольклору тощо. Наприклад, міфологізований образ козака формується на основі його здатності перетворюватися на вовка (вовкулаку): «.ординці казали, буцімто Швайка - вовкулака, і навіть удень може перекинутися на вовка. Правда це чи ні, Тишкевич не знав, а от що вовки йому вірно служать - у цьому він встиг переконатися на власній шкірі.» [4, с. 139]. Як зазначає В. Кизилова, «змальована історична доба за допомогою використаних письменником інтертекстуальних елементів міфології й фольклору набуває більшої виразності, національної неповторності, що допомагає створенню цілісної художньої картини» [2, с. 209].
Автор показує напівфантастичний світ українського козацтва, в якому існують характерники, волхви й перевертні. Так, козаки-характерники вміли годинами дихати під водою, не замерзали в холодну погоду, маскувалися від татар, уникали пасток і переслідувачів. Вони - справжні захисники своєї землі, налаштовані у відповідальний момент битися з ворогом і, якщо потрібно, віддати своє життя заради інших.
Як бачимо, філософське осмислення історичних подій у трилогії В. Рутківського «Джури» розширює зображальний діапазон твору; синтез реалістичного й містичного, історичних фактів і вигадки, апеляція до символіки, міфологічних елементів посилює виклад художнього матеріалу, актуалізує авторське бачення зображуваних подій.
Література
1. Проценко О. Еволюція українського історичного роману 90-х років ХХ століття : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук : 10.01.01. Запоріжжя, 2001. 34 с.
✵ 2. Кизилова В. Жанрово-стильова еволюція прози для дітей та юнацтва другої половини ХХ століття : дис. на здобуття наук. ступеня доктора філол. наук : 10.01.01. Луганськ, 2014. 427 с.
✵ 3. Разживін В. Жанрово-стильові особливості української історичної повісті 20-30-х років ХХ століття : дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук : 10.01.01. Запоріжжя, 2008. 186 с.
✵ 4. Рутківський В. Джури козака Швайки : роман. Київ : А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА, 2016. 336 с.