Українська література - статті та реферати

Вивчення фольклорних творів історичного спрямування в початкових класах загальноосвітніх навчальних закладів Луганщини як складника художньої словесності рідного краю

Всі публікації щодо:
Фольклор

Зажарська Г. П. аспірант Луганський національний університет імені Тараса Шевченка (м. Старобільськ)

Становлення та розвиток Нової української школи потребує розробки й застосування більш ефективних методів національно-патріотичного виховання. У Концепції національно-патріотичного виховання дітей та молоді також зазначено, що домінування принципу національної спрямованості насамперед передбачає формування національної самосвідомості, виховання любові до рідної землі, українського народу, шанобливого ставлення до його культури, здатності зберігати свою національну ідентичність.

Для реалізації цієї мети в начально-виховному процесі початкової школи необхідно всебічно використовувати дидактичні можливості вивчення народнопоетичних творів як складника художньої словесності рідного краю. При цьому зауважуємо, що художня словесність, на думку М. Грушевського, це одна система духовної культури, яка існує в двох формах образного світовідчуття - фольклорі та художній літературі. Отже, художня словесність рідного краю - це народнопоетична творчість та українська література, що відтворює духовні словесні цінності (усні й писемні) певної місцевості від давнини й до сьогодення. Об’єкт нашого вивчення - художня словесність Луганщини, яка містить значний духовний потенціал для національно-патріотичного виховання учнів, адже є незаперечним доказом глибокого українського коріння в нашому краї, тобто розвитку національної культури на території всієї Луганської області. Особливо актуальною стає потреба вивчення художньої словесності рідного краю тепер, коли агресивна ідеологія «руського міра» заперечує будь-який український складник у так званій «культурі Донбасу».

Тому в початкових класах загальноосвітніх навчальних закладів Луганської області на уроках позакласного читання актуальним для сьогодення стане запровадження вивчення художньої словесності рідного краю, які стануть важливим засобом національно-патріотичного виховання, сприятимуть розвиткові усного мовлення, забезпечать частотність завдань, що націлені на формування мовної культури, читацької компетентності, сприятимуть ознайомленню з іншими видами мистецтва (живописом, піснею), історичними й культурними пам’ятками рідного краю, створюватимуть дидактичні умови для міжпредметних зв’язків (українська мова, образотворче мистецтво, музичне мистецтво, «Я у світі», «Я люблю Україну»).

Разом із цим уроки художньої словесності рідного краю сприятимуть формуванню соціокультурної компетентності, що передбачає загальнокультурний розвиток і підготовку до життєдіяльності в українському соціумі на основі українознавчого компонента змісту освіти, який ґрунтується на ознайомленні учнів початкових класів із Україною як своєю державою, сторінками її історії, культури, традиціями і звичаями, виховання в учнів початкових класів почуття любові до Батьківщини, рідного краю, готовності до захисту національних інтересів, цілісності, незалежності нашої держави, утвердження патріотичних цінностей і поваги до культурного та історичного минулого України, виховання почуття любові до української мови як мови державної, потреби її вивчати та спілкуватися нею.

Розглянемо дидактичні особливості уроку позакласного читання в 3 класі, де вивчається художня словесність рідного краю.

Тема уроку: «Легенди рідного краю».

Для читання пропонується текст легенди літературного походження «Про що говорила сопілка»:

«Колись давно напали га нашу землю вороги і забрали в полон багато людей. Гірко плакав хлопчик Іванко. Коли змушений був прощатися з рідною землею. Нічого він не міг узяти з собою. Тільки встиг сховати гілочку калини. На чужині посадив він її в землю і тихцем поливав, аж поки не виріс розкішний кущ калини. Зробив тоді Іванко сопілку, заграв знайому з дитинства мелодію. І сопілка заговорила до нього людським голосом: «Чекає тебе, Іванку, не дочекається рідна земля, плаче та журиться за тобою матінка». Немов у стократ стало більше сили в хлопця, розірвав він тяжкі кайдани й побіг. А коли не ставало сили, грав на сопілці. А вона його благала: «Скоріше, скоріше,

Іванку, я чую тебе». Ось так голос рідної землі, що перейшов у сопілку, допоміг хлопцеві повернутися до рідного краю» [2, с. 284-285].

Важливим структурним складником уроку стане мотивація навчальної діяльності учнів та бесіда за прочитаним народнопоетичним твором, що передбачає розвиток усного мовлення.

✵ 1. Які народнопоетичні твори знаєте?

✵ 2. У чому схожість і відмінність народнопоетичного та літературного твору?

✵ 3. Про яку історичну епоху розповідається в легенді?

✵ 4. Чи відбувалися схожі події в нашому краї, на території сучасної Луганської області?

✵ 5. Яка головна рушійна сила допомогла Іванкові повернутися на рідну землю?

✵ 6. Коли певна місцевість стає рідним краєм?

✵ 7. Чи росте калина в нашому краї? У яку пору року її краще саджати?

✵ 8. Чи виникло в когось бажання навчитися грати на сопілці? Що для цього потрібно?

✵ 9. Які народнопоетичні або літературні твори про калину можете згадати?

✵ 10. Чи виникло бажання послухати гру на сопілці?

✵ 11. Як пов’язана легенда з подіями сьогодення?

✵ 12. Що потрібно для перемоги над ворогом?

Урок позакласного читання в 4 класі.

Тема уроку «Народні оповідання рідного краю».

Для читання на уроці пропонується народне оповідання «Річка допомогла»:

«...Поспішають на Запорізьку Січ козаки. Їдуть уже другу добу, не встаючи з коней. Уже й річку Сіверський Донець поминули, коли ж відпочинок буде? І, немов би почувши їх мовчазне запитання, сотник мовить очікуване: «Незабаром Кам’яний Брід на Лугані переїдемо, там і заночуємо».

З високого підгір’я вже видно було нешироку швидкоплинну річку, а до неї вела крута кам’яниста дорога, пообіч якої хатки теж із каменю зроблені, його тут мергелем називають. Аж ось і знайома оселя - козацький зимівник.

Поснули швидко, адже зморені були. Тільки сіріти почало - крик, гам. Клекоче розбурхана річка, кричить щось отаман. Вони швидко на коней, а броду, як не було - усе каміння стрімка течія забрала. Бачать, а на протилежному боці татари притаїлися. Не змогли зненацька зимівник захопити - рідна річка й тут козакам допомогла» [3, с. 30-31].

Після ознайомлення з текстом народного оповідання проводиться бесіда, дидактичне спрямування якої передбачає розвиток усного мовлення.

✵ 1. Користуючись словником, поясніть значення слів козак, сотник, зимівник.

✵ 2. Що ви знаєте про Запорізьку Січ?

✵ 3. Яке місто виникло біля козацького зимівника Кам’яний брід?

✵ 4. Чи пов’язана його назва із назвою річки Лугань?

✵ 5. Покажіть на карті Луганської області річки Сіверський Донець, Лугань, місто Луганськ, місто Сєвєродонецьк?

✵ 6. Чи правильна назва міста, що розташоване біля Сіверського Дінця?

✵ 7. Які народнопоетичні твори про рідний край знаєте?

✵ 8. Спробуйте пояснити назву свого села або міста?

✵ 9. Як пов’язана історія заснування міста або села із значними історичними подіями в історії України?

Література

✵ 1. Неживий О. Оксанчина читанка. Література рідного краю на уроках позакласного та додаткового читання в початкових класах Луганщини. 2-4 клас. Луганськ : Знання, 2006. 64 с.

✵ 2. Неживий О. Борис Грінченко: вартовий рідного слова. Педагогічна спадщина та проблеми сучасної освіти. Луганськ : Янтар, 2013. 360 с.

✵ 3. Неживий О. Учителі прикінцевого краю. Луганськ : Знання, 2002. 64 с.

✵ 4. Самойленко Г. Краєзнавство культурно-мистецьке та літературне : монографія. Київ : КНТ, 2016. 131 с.

✵ 5. Організаційні форми навчання в початковій школі : посіб. / О. Савченко та ін.; за наук. ред. Н. Бібік. Київ : Видавничий дім «Сам», 2017. 304 с.