Українська література - статті та реферати

Українська етнографія в художніх творах Ю. Федьковича

Всі публікації щодо:
Федькович Юрій

Кожолянко Г. К. д. істор. н., професор Буковинське етнографічне товариство

Юрій Федькович - фундатор українського національного руху на Буковині, талановитий письменник, поет, прозаїк, публіцист, драматург, етнолог, який натхненно утверджував у своїх творах високопатріотичні та загальнолюдські ідеали, відомий громадський та культурний діяч, невтомний педагог - просвітитель і трудівник освітянської ниви, самовідданий та безкорисливий захисник знедолених селян -гуцулів, активний пропагандист, перший редактор першого на Буковині українського часопису «Буковина».

Ю. Федькович (повне ім’я і прізвище - Осип Домінік Гординський де Федькович; ім’я Юрій письменник прибрав у зрілому віці) [2, с. 6] народився 8 серпня 1834 року в с. Сторонець-Путилів, що розкинулося в мальовничій гористій частині Буковини, яку називають Гуцульщиною (тепер селище Путила Чернівецької області).

Художні твори Ю. Федьковича показують кілька сфер етнографічних зацікавлень письменника. У них можна знайти матеріали як про Гуцульщину, так і про Наддніпрянську Україну, знану з фольклору, творів Т. Шевченка, Марка Вовчка, Г. Квітки-Основ’яненка. П. Куліша. Але найбільше етнографічних матеріалів у літературній творчості письменника пов’язані з Гуцульщиною.

Повісті Ю. Федьковича ніби гарні малюнки художників, у яких передається характер, показується нам як зовнішній, так і внутрішній світ людей. У його літературній творчості можна знайти й рідкі українські слова, якими позначалися діалектні назви предметів побуту, одягу та його складники [див. : 1, с. 2-650].

Як письменник він надавав великого значення гуцульському побуту, змалюванню звичаїв, обрядів, що ставали своєрідним тлом, на якому відбувалася дія, виразніше виступали риси характеру персонажів-земляків автора. В оповіданнях Ю. Федькович переважно відтворює побут селян. З цих оповідань вимальовується збірний образ побуту, який імпонував авторові, відбивав його смаки й уподобання, був певним ідеалом, хоча водночас він не зовсім відповідав реаліям дійсності, з її вбогістю й розоренням селян, про яке свідчать історичні джерела. Проте щирим бажанням письменника було те, щоби людське життя перебувало в гармонії з красою навколишнього світу. Етнографічними є оповідання Ю. Федьковича «Люба-згуба» та «Серце не навчити». Багато уваги звернуто на обряди та звичаї Гуцульщини (природа гір, церковні свята, весілля, одяг, зброя гуцулів, звичаї простого народу тощо).

В основі літературних творів Ю. Федьковича часто була календарна обрядовість гуцулів. Відкривши для себе - як митець - красу і філософію співанок, казок, легенд, гуцульських звичаїв та обрядів, інтер’єру гуцульської оселі, одягу, вірувань, Ю. Федькович закономірно вибрав їх у якості літературного зразка. Народність творів письменника визначається в першу чергу тим, що він намагався змалювати всі сторони життя: особу, її оточення, звичаї, вчинки тощо. Психології людини він не розкриває, як не розкриває читачеві мотивів дії, не аналізує вражень і почувань. Незважаючи на це, зовнішній малюнок зовсім правдивий і настільки досконалий, що читач відразу відгадує сам причини, що викликали описані в повісті наслідки.

У оповіданнях Ю. Федькович детально описаний традиційний костюм гуцулів. Так, наприклад, у оповіданні «Люба-згуба» звичайна дівчина-гуцулка на храму - як «якась царівочка»: «така собі пишна та убрана: чоботи червоні, сорочка рантухова, опинка волічкова на ній, пояси крамські, а коралі та монества на шиї! Може, на яких кількасот левів срібних».

Відомості про сімейну обрядовість - хрестини, сватання, весілля, похорон -подаються Ю. Федьковичем творах «Люба-згуба», «Серце не навчити», «Безталанне закохання», «Дністрові кручі», «Лелії могила, або Довбушів скарб». У них змальовано реалістичні картини сватань та весіль. Багато уваги в його творах приділено обрядам та звичаям Гуцульщини (природа гір, церковні свята, весілля, одяг, зброя гуцулів, звичаї простого народу тощо), глибоким душевним стражданням, спричиненим нещасливим коханням. Ю. Федькович намагається поетизувати сильне любовне почуття, а також ідеалізувати красу гуцульських звичаїв. Для змалювання яскравої картини опису героїв письменник використовував детальні описи зовнішності, одягу, характеру персонажів, які мають етнографічну основу.

Науково-етнографічний зміст має праця «Ти місяцю, ти королю.», у якій Ю. Федькович дає пояснення дійових осіб і ритуалу новорічної Маланки. Автор цікавився матеріалом із гуцульської міфології, зокрема в його творах є дані про віру гуцулів у віще значення снів, у привиди, у вирішальну дію народних знахарів, ворожок як земного уособлення незвичайних фізичних і духовних властивостей людини.

Ю. Федькович створив збірник рідкісних руських (українських) слів, де подані гуцульсько-діалектні назви предметів побуту, одягу, звичаїв та обрядів. Тут можна зустріти етнографізми - діалектні назви предметів побуту, одягу та його частин. Наприклад, він дав пояснення таким словам, як блани (шматки хутра, яким оздоблюють одяг), дармовиси (шнур як окраса сардаку), катанка або лейбик (верхній чоловічий одяг -сукняна безрукавка), підбородь (підборідний ремінь у гуцульських капелюхах) та ін.

Література

✵ 1. Писання Осипа Юрія Федьковича : в 4 т. : поезії / з першодр. і автогр. зібрав, упорядкував і пояснення додав І. Франко. Львів : З друкарні Наукового Товариства ім. Шевченка,1902. Т. 1. 806 с.

✵ 2. Писання Осипа Юрія Федьковича : в 4 т. : Матеріяли до житєписи Осипа Юрія Гординського-Федьковича / з першодруків і автографів зібрав, упоряд. і пояснив О. Маковей. Львів : З друкарні Наукового Товариства ім. Шевченка, 1910. Т 4. 653 с.



На нашому каналі стартував марафон підготовки до ЗНО з української літератури. В рамках якого ми кожного дня будем викладати відео з новим твором. Підписуйтесь на наш канал та приєднуйтесь до марафону.