Українська література - статті та реферати

Образи-символи у творчості Т.Г. Шевченка

Всі публікації щодо:
Мовознавство

Вербицька О.Г.

Початок літературної творчості Т Шевченка співпадає з найактивнішим періодом розвитку романтизму в Україні. У цей час публікуються твори М. Костомарова, А. Метлинського, В. Забіли, М. Петренка. Саме ці імена визначають типологічні особливості української романтичної поезії. Як відомо, література періоду Романтизму сповнена символами, архетипами.

Мета нашого дослідження — з’ясувати роль образів-символів у творчості Кобзаря. Актульність дослідження зумовлена підвищенням цікавості до символіки, до образів-символів у художній літературі, до архетипів.

Рання лірика Кобзаря типологічно співзвучна художнім ідеалам і жанрово-тематичним формам, які склалися у творчій практиці українських поетів-романтиків. Як зазначає Г. Грабович, символічний рівень у творчості Т. Шевченка усе-таки є визначальним, центральним, хоча у традиційному літературознавстві переважає тематичне осмислення художніх текстів. Вважаймо, що цей щабель дуже цікавий і представлений яскравими прикладами у творчості Т. Шевченка, поет орієнтується на фольклорну традицію українського народу.

Дніпро у творчості Кобзаря втілює непокірний, чоловічий, козацький дух України, який загрожує ворогам. Сонце символізує світло, є втіленням Добра у космічному просторі. Вітер дуже часто змальовується поруч із сонцем, хоча вітер — також є уособленням чоловічої енергії, але він — юнацької вдачі, може як допомогти, так і нашкодити.

«Вітер з гаєм розмовляє,

Шепче з осокою»

«По діброві вітер виє,

Гуляє по полю,

Край дороги гне тополю

До самого долу»

Русалка вважається символом Русі-України, а у поезії Т. Шевченка — нехрещеної чи утопленої дівчини, цей образ є неоднозначним. Голуби символізують закохану пару.

«Чи винна голубка, що голуба любить?

Чи винен той голуб, що сокіл убив?

Сумує, воркує, білим світом нудить,

Літає, шукає, дума — заблудив.

Щаслива голубка: високо літає,

Полине до бога — милого питать.»

Дуб змальовується як дерево життя, світове дерево. Тополя означає самотність, одинокість, очікування. Одинока тополя, що росте в широкому полі — це одинока жіноча доля, яку гне вітер до самого долу. Дівчина знає, що не навчиться більше її серце любити, належить воно козаченьку, що загинув у чужих степах. І перетворюється вона на тополю, щоб не виходити заміж за нелюба.

«Не вернулася додому.

Не діждала пари

Стоїть, тонка та висока,

До самої хмари.»

Лілея є символом невинності і непорочності. Море, поле і степ втілюють дух козацької вольниці. Місяць вказує на таємницю ночі. Великий льох символізує духовні і матеріальні скарби України. Зозуля провіщає таємницю людської долі.

Жіночі символи — це образи жінки-матері, а саме: Катерини, Ганни з поеми «Наймичка», Сови, Відьми, Удовиці, Марії, а також ті, які стосуються дівчат — це символи калини, зірки, квітки, пташки і зокрема — голубки.

Катерина символізує нещасну жінку, матір, а також — Україну, перед нами розгортається трагедія і як покинутої жінки, так і зневаженої матері. У «Наймичці» перед читачами постає образ приниженої і таємничої матері. Відьма символізує шукаючу матір, напівзбожеволілу з горя, в якої жевріє ще якась надія. Сова — найтрагічніший образ матері, яка безповоротно втрачає свого сина, є втіленням розпачу, туги і материнського горя. Удовиця втілює жертовну і розважливу матір.

Марія підсумовує образи жінок-матерів і символізує материнство як явище божественності. Наступні образи розкривають сутність дівчат. Калина символізує дівчину і Україну, те саме слід сказати про квітку і про пташку, найчастіше — голубку, яка символізувала не тільки дівчину, але кохання загалом. Проте найважливішим символом дівчини, який вказує на красу, доброту і недосяжність є зоря. Образ зорі є явищем романтичним і вказує на належність до позаземного світу. Слід наголосити, що символи природи і жіночі символи між собою іноді переплітаються, це пояснюється тим, що у європейських народів існує універсальний язичницький символ матері-природи.

Підводячи підсумки, варто наголосити, що романтична символіка є дуже широким поняттям, охоплює символи природи. жіночі образи і простежується упродовж усієї творчості Кобзаря, а не лише у І-ший період, який дослідники вважають романтичним.