Українська література - статті та реферати

Дмитро Павличко (Нар. 1929 р.)

Дмитро Павличко народився 28 вересня 1929 р. в с. Стопчатові на Прикарпатті у багатодітній селянській родині. Початкову освіту отримав у польській школі в с. Яблунів, потім навчався в Коломийській гімназії. Закінчував середню освіту вже в радянській десятирічці.

1948 р. вступив до Львівського університету. Ще навчаючись, очолює літературну частину Львівського театру юного глядача.

З 1953 р. навчається в аспірантурі, досліджує поезію І. Франка, але скоро залишає наукову роботу. Цього ж року виходить перша збірка поета «Любов і ненависть».

Вже у 1954 р. за рекомендацією М. Бажана поета приймають до Спілки письменників СРСР.

1955 р. з'являється друга збірка «Моя земля», 1958 р. - збірка «Чорна нитка», 1959 р. - збірка «Бистрина».

1958 р. у Львові виходить збірка «Правда кличе!», за червоною обкладинкою якої приховувався гострий осуд тоталітаризму, національних перевертнів та безбатченків.

У 1957-1959 рр. завідує відділом поезії журналу «Жовтень*.

1960 р. виходить чергова збірка «Днина», через два роки з'являються ще дві - «Пальмова віть» та «Жест Нерона».

1964 р. переїздить до Києва і працює на кіностудії ім. О. Довженка. 1964 р. приносить читачеві збірку вибраної поезії «Пелюстка і лоза».

Збірки сімдесятих років: «Сонети подільської осені» (1973 р.), «Вогнище» (1979 р.), «Таємниці твого обличчя» (1979 р.).

У вісімдесятих роках поет зосереджується на соціально-філософській проблематиці, виходять збірки «Спіраль» (1984 р.), «Поеми і притчі» (1986 р.), «Ялівець» (1989 р.).

Пише Дмитро Павличко і для дітей. Великою популярністю користуються його поеми «Золоторогий олень» (1968 р.), «Пригоди кота Мартина» (1984 р.).

У дев'яностих роках Д. Павличко стає засновником Руху, Демократичної партії України, він один із лідерів парламенту (1990- 1994 рр.), тепер займається дипломатичною роботою.

Часто у своїх віршах поет звертається до проблеми мови. Мова для нього - це цінний скарб, який передається з молоком матері, який не можна втратити, не загубивши себе. Ставлення до мови - критерій моральності людини. Поет розглядає найскладніші проблеми людського існування, такі як свобода людської особистості, самовизначення, моральність, прагнення до правди. Тема кохання у Дмитра Павличка багатогранна, це найблагородніше почуття. Деякі з його віршів стали добре знаними у народі піснями.