Українська література - статті та реферати

Особливості походження прізвищ селища пересічне Дергачівського району

Всі публікації щодо:
Мовознавство

Мар’єнко О.М.

Мабуть, мало хто знає, що українські прізвища чи не найстаріші в Європі. У всякому разі в XVII столітті майже всі українці носили прізвища. Деякі українці мали прізвища, які дали їх предкам ще в князівські часи. Для порівняння французькі простолюдини отримали прізвища лише на початку 19 століття завдяки указу імператора Наполеона Першого. Російські селяни отримали прізвища лише після Реформи 1861 року. Окрім давності українського прізвища воно ще має най розгалуженішу серед індоєвропейців морфологію формування. Лише перелічимо суфікси, які формують українські прізвища: -ен(ь)к, -єн(ь)к, -очк, -ськ, -ич, -ів, -як, -ик, -но, -ець і багато інших.

Українські прізвища утворювалися від роду занять, назв населених пунктів, назв тварин, тощо. Дослідження виникнення прізвищ може багато розповісти про історію родини чи краю, де проживали носії того прізвища.

Мета роботи — дослідити зв’язок між історією Дергачівського району, зокрема селища Пересічне, та найпоширенішими прізвищами цієї місцевості.

Прізвище — частина власної назви особи її повного імені. У більшості народів вона ідентифікує її родову приналежність, що передається від покоління до покоління і вказує на спорідненість, але існують і інші традиції прізвищ. Прізвище може стояти як на першому так і на останньому місці повного імені персони — в залежності від традицій народу та вжитку.

Новонароджена дитина як правило отримує прізвище батька, інколи матері. Здебільшого для жінок існує також традиція змінювати прізвище при вступі до шлюбу, що означає перехід від однієї родини до іншої. Часто зустрічаються подвійні прізвища, котрі виділяють приналежність особи до двох родин. Існує також традиція змінювати закінчення прізвища в залежності від статі особи або ж її стану у суспільстві.

За переказами корінних мешканців перші поселенці були козаками та мали наступні прізвиська: Стріляний, Святенко, Блажко, Гончар, Кадигроб. Ці п’ять прізвищ і є зараз найпоширенішими у селищі, та не зустрічаються так часто у інших населених пунктах Харківської області.

Аналіз цих прізвищ підтверджує достовірність однієї із версій заснування селища, як козацького сотенного містечка у 30-х роках XVII століття. Суфікс -ий у прізвищі Стріляний вказує на приналежність власника прізвища до козацької старшини. «Стріляними» називали досвідчених людей, які пройшли хорошу «школу життя». Або ж засновник роду Стріляних володів винятковими стрілецькими якостями і влучністю. Прізвища Святенко та Блажко теж належали представникам козацтва. Прізвище Святенко веде свій початок від прикметника «святий». Швидше за все, Святим називали не тільки праведного, віруючого, але й чесного, безкорисливого, чуйного чоловіка.

Прізвище Блажко було утворене від слова «блажь», тобто «упертість», «норовливість», «безумство». Таким чином, можна припустити, що володар цього прізвища міг бути безрозсудною, імпульсивною та запальною людиною. Або ж він міг бути непоправним мрійником і фантазером, так як слово «блажь» також може означати певні дурниці та нездійсненні бажання.

Прізвища Гончар і Кадигроб були утворені від роду занять, ймовірно були прізвиськами. Прізвиська — промовисті іменування, кожне з яких зберігає внутрішню форму, а отже її первісну мотивацію. Майже кожне прізвисько виражає погляд людей на світ речей, характеризує його життєву позицію, специфіку мислення українців. В українців прізвиська — це значний сектор антропонімічного простору, який за кількістю іменувань відстає хіба що від прізвищ. Однак понині не визначено до кінця ні параметрів цього антропонімічного класу, зокрема його статусу, ні структурних особливостей, ні лексичної бази та режиму функціонування прізвиськ. Кадигроб належить до розряду козацьких прізвищ, що були утворені сполукою частини дієслова та доповнюючого його іменника, такі як Нетудихата, Непийпиво та інші, що свідчать про оригінальність українського гумору. —кад- є корнем слова «кадити» — розмахувати кадилом з пахощами під час церковного обряду. Отже, його міг носити священник, що проводив обряд відспівування.

У результаті проведеної роботи можна зробити висновок про перших жителів смт. Пересічне, їхнє походженні, рід ранять тощо. Цю роботу ми продовжимоу науковій роботі, зокрема проаналізуємо інші прізвища у селищі та вивчимо кількість їх носіїв у даному та у довколишніх селах за метричними книгами та ревізькими казками, тоді можна буде доповнити відомості про історію даного селища та його мешканців.

Література

1. Походження українського прізвища [Електронний ресурс] Уукраїнські прізвища, їх походження та шляхи і способи творення / В.М. Лученко : Режим доступу : http://luchenko.com/index.php?option=com_content&task=view&id=20&Itemid=50.htm.

2. Словник української мови — тт. 1, 2, 4, 9 — К. : Наукова думка, 1970—1980.