Українська література - статті та реферати
Англомовні запозичення в українській мові
Всі публікації щодо:
Мовознавство
Салієва В., Чалий К.
Проблеми запозичень у сучасному мовознавстві привертають усе більшу увагу науковців. Активно досліджується питання перенасичення мови запозиченнями, зокрема англіцизмами, поглиблено вивчається еволюція англійських запозичень в українській мовній системі на фонетичному, графічному, семантичному рівнях.
Актуальність обраної нами теми дослідження зумовлена проблемою збагачення мови англіцизмами. Значущість процесу запозичення іншомовної лексики,зокрема англійської, привернула увагу до нього з боку багатьох дослідників в останнє десятиріччя. Проблемами дослідження англіцизмів, їх особливостями займалися такі науковці, як О. Потебня, І. Огієнко, С. Семчинський, Ю. Жлуктенко, Л. Лисиченко, О. Муромцева.
«Англіцизм — різновид запозичення; слово, його окреме значення, вислів тощо, які запозичені з англійської мови або перекладені з неї чи утворені за її зразком» — зазначає В. Арістова [1]. Англіцизми переважно усвідомлюються мовцями, як чужорідний елемент і зберігають ознаки свого походження: фонетичні (джем, імідж), словотвірні (смокінг, маркетинг), семантичні (яструби — політики, прихильники жорстокого агресивного курсу у різних країнах). Ряд англіцизмів позначають національні (англійські, американські) реалії: Скотланд-Ярд (англійська реалія), Диснейленд (американська реалія), а також предмети і явища в галузі спорту, техніки, економіки, політики.
Англіцизм — ідіома чи крилатий вислів — пов’язується у свідомості мовців з англійським джерелом незалежно від способів творення: українське «скелет у шафі (буфеті)» (сімейна таємниця) — англійське «skeletion in the cupboard»; англійське «To be or not to be» — українське «Бути чи не бути». У переважній більшості це слова, що стосуються: техніки: блюмінг, бульдозер, буфер, грейдер, диспетчер, екскаватор, каупер, комбайн, конвеєр, крекінг, радар, слябінг, сейф, телетайп, тендер, політики; економіки та торгівлі: банкнот, блеф, блокада, бойкот, бюджет; спорту: аут, бокс, боксер, ватерполо, волейбол, гол, голкіпер, матч, жокей; одягу й тканин: бязь, вельвет, джемпер, піджак, піжама, плед, плюш, смокінг, френч; їжі та питва: біфштекс, кекс, пудинг, пунш, ром, памфлет, сквер, тент, фокстрот, фольклор, хол.
Для запозичень з англійської характерні: звукосполучення дж: бюджет, джаз, джентельмен, джемпер; звукосполучення ай, ей: гайморит, інсайд, тролейбус, хокей; суфікс —инг (-інг): мітинг, пудинг, демпінг, тюбінг.
Деякі запозичення вживаються не тільки в прямих своїх значеннях, але й переносно, метафорично: телевізійний марафон, реанімація української економіки, заангажована преса та інші, і це явище характерно, насамперед, для мови засобів масової інформації.
В. Радчук говорить, що «…англійські слова і звороти останнім часом активніше поповнюють наш лексикон, ніж російські; наша вимова, морфологія й синтаксис зазнають з боку англійської мови чималого впливу. Причини цього очевидні: комп’ютеризація, потяг до міжнародних стандартів ділового партнерства, до науки й освіти Заходу, передове товаровиробництво в англомовних країнах, лідерство англійської мови як міжнародної тощо. Проте чимало англіцизмів попросту витісняє з обігу питомі українські слова, а це вже мовна агресія. Шкода від неї не лише Україні — людство втрачає унікальні знаряддя пізнання світу. Знову-таки, коли "лиха слава завконтори" перекладається "низьким рейтингом менеджера офісу", маємо приклад зміни не лише мови, а й свідомості».
Такої ж думки й С. Караванський, який вважає, що необхідність виникнення нових англіцизмів в українській мові значно перебільшена, що їх появу породжує зовсім не потреба спілкування. Твори літератури засвідчують, що серед не дуже освічених людей існує звичка хизуватися малозрозумілими для оточення словами. На його думку, тепер до «престижних» слів вдається не лише малоосвічена сільська «знать», а й високі державні достойники. Причина ж там і там одна: бажання бути на рівні модної освіченості, відрізнятися своєю лексикою від «сірих» людей.
Процес запозичення іншомовних слів неоднозначно впливає на розвиток нашої мови. З одного боку, відбувається її збагачення, але, з іншого боку, витісняються власні елементи, що замінюються на слова з подібним значенням. Це негативно впливає на стан національної мови і на збереження самобутності українського народу.
Традиція передачі українською мовою чужомовних особових імен, які мають міжнародний характер, повністю ще не встановлена. Перекладач може дотримуватися звучання власних назв та передавати відповідно, або врахувати в українському іменникові їх відповідники. Перша тенденція переважає.
Література
1. Арістова В.М. Англо-русские языковые контакты / В.М. Арістова. — Львів, 1978 — 308 с.
2. Зорівчан Р.Г. Іноземна мова як засіб глибшого пізнання мови / Р.Г. Зорівчан // Рідне слово. — 1983. — Вип. 7.