Українська література - статті та реферати

Григір Тютюнник (1931-1980)

Григір Тютюнник народився 5 грудня 1931. р. у с. Шилівці на Полтавщині, у селянській родині. Через шість років сім'я переїхала на Донеччину. Тут виростав майбутній письменник. Під час війни Григір пішки прийшов до рідного села, дорогою перенісши багато страждань. Випробування не залишали його все життя.

Військову службу юнак відбув на флоті у Владивостоці. Тут же закінчив вечірню школу.

Значний вплив на розвиток поглядів і уподобань Григора мав його брат Григорій. Хлопець вважає своїм покликанням філологію, тому закінчує філологічний факультет Харківського університету. Спочатку працює вчителем, потім у редакції газети «Літературна Україна», публікує там кілька нарисів та перші свої оповідання «Дивак», «Рожевий морок», «Кленовий пагін», «Сито, сито».

1966 р. виходить перша книжка Григора Тютюнника «Зав'язь», що являє собою спогад автора про повоєнне село.

У 1968 р., коли «Літературна Україна» оголосила конкурс на краще оповідання, Григору Тютюннику було присуджено премію за оповідання «Деревій». Наступного року з'явилася збірка з такою ж назвою.

У 70-х роках у періодичних виданнях виходять нові твори Григора Тютюнника. У Таллінні його перекладають естонською мовою. Письменника нагороджують медаллю «Золоте перо» за багаторічне творче співробітництво з журналом «Сельская молодежь». Виходять збірки «Батьківські пороги» (1972 р.), «Крайнебо» (1975 р.), «Коріння» (1978 р.). 1976 р. була написана повість «Климко».

За твори «Климко» і «Вогник далеко в степу» Григору Тютюннику присуджено літературну премію ім. Лесі Українки 1980 р.

В останні місяці життя письменник працював над повістю «Житіє Артема Безвіконного».

1989 р. Григіра Тютюнника було посмертно відзначено Державною премією ім. Тараса Шевченка.