Українська література - статті та реферати

Експресіонізм новели «Я(Романтика)» (1924) М.Хвильового

Ситуація національно-визвольних змагань, поразки українського держтворення, хаос громадянської війни зумовили появу експресіоністичного світосприймання. Єкспресіоністичні ознаки: дисгармонія, емоційна розбурханість, різкий контраст колористичного і звукового мотивів, увага до внутрішнього світу: «відображення загостреного суб’єктивного світобачення через гіпертрофоване авторське «Я», «напругу його переживань та емоцій, бурхливу реакцію на дегуманізацію суспільства, знеособлення в ньому людини» (нагадує картину «Крик» Мунка). З точки зору поетичної техніки, новелі притаманна ««нервова» емоційність та ірраціональність, символ, гіпербола, гротеск, фрагментарність і плакатність письма. Фрагментарність письма, що реалізується в еліптичних реченнях, недомовленості, реченнях-вигуках, спрямована на розкриття внутрішньої напруги головного героя. Символіка новели закорінена у міфологічну свідомість людини, де архетипний образ Матері є еквівалентом Бога. Оскільки «Я» вбиває матір, то він переходить на бік сил Хаосу. Символ грози - вона відіграє роль символічної рамки, замикаючи композицію в кільце. Напочатку гроза - перед читачем розгортається картина буднів «фабрики смерті», М. Х. зображує чекістів як слуг Сатани: доктор Тагабат — «із холодним розумом і з каменем замість серця, у дегенерата «трохи безумні очі», Андрюша — втілення «кволої волі». Ірраціональність -уся їхня діяльність відбувається вночі, у темряві, в стані алкогольного сп’яніння . Автор вдається до гіперболи: «…Шість на моїй совісті? Ні, це неправда. Шість сотень, шість тисяч, шість мільйонів — тьма на моїй совісті!!!». Наприкінці твору знову «ішла гроза».Остання гроза відбувається перед стратою Марії. Тобто Я відкидає можливість очиститися, зупинитися у божевільному русі до смерті. Після вбивства матері його душа остаточно гине, головний герой остаточно провалюється у «світ мертвих»: (Гине Марія (мати) — мертвіє степ (Україна).