Українська література - статті та реферати

Мотив передбачення майбутнього в повісті «Санаторійна зона» М.Хвильового

У повісті Хвильового постає галерея зайвих людей, вчорашніх палких борців за нове життя, в якому тепер їм немає місця. Жителі «санаторійної зони» - жертви внутрішнього розладу із самими собою.
Мешканці санаторію й самі здебільшого усвідомлюють власну приреченість, несумісність із добою, правда, ставляться до цього по-різному. Найтверезіше дивиться на речі Анарх, недавній боєць революції зневірився у майбутньому, яке було б для людини прекрасним садом, — реальнішою йому уявляється перспектива перетворення особистості на уніфікований додаток до машини. Духовне сум’яття приводить анарха до «санаторійної зони», місця, що послідовно скеровує його до остаточної загибелі. Насамперед це наслідок розчарування у світові, який він сприймає як свій.
Не знаходять своїм силам застосування Хлоня й сестра Катря, що намагалася самостійно шукати істину у Гегеля, Шпенглера та Маркса.
Молодий поет Хлоня шкодує за тим, що його епоха "затуманила мозок і раптом зникла". У його образі відображено наївно — романтичний погляд духовно покаліченої людини, затуманеної обіцянками настання земного раю, нездатної пережити розчарування. Хлоня каже, що для нього у світі стоїть туман і завтра він буде, і в цьому тумані нічого не видно.
У «Повісті про Санаторійну зону» панує мотив занепаду. Санаторійна зона, усупереч її призначенню, негативно впливає на її жителів. Герої поступово підходять до власної смерті. Стан природи теж співпадає із зображуваним: настає осінь, час метафоричної смерті.