Українська література - статті та реферати

Проблематика повісті «Санаторійна зона» М.Хвильового

Всі публікації щодо:
Хвильовий Микола

У повісті постає галерея зайвих людей, вчорашніх палких борців за нове життя, в якому тепер їм немає місця. І сама відгороджена від світу санаторійна зона бачиться уособленням останнього прихистку цих розчарованих героїв.
«Санаторійна зона» - художнє відбиття постреволюційних проблем — настання «сірих буднів», зрада ідеалів, розчарування в досягнутому, неможливість віднайдення шляху, щоб рухатися далі. Зло, заподіяне іншим, неминуче виявляється спрямованим і проти самого себе.
Хвильовий показує, що розгул жорстокості, жахи громадянської війни не минули безслідно для духовного здоров'я народу, нації. Його герої сприймають це по-різному. анарха голос хворої совісті, тягар всього скоєного, хай і в ім'я високої мети, мабуть, і приводять до краху, до самогубства. Але страшнішими, небезпечнішими в суспільстві є навіть не ті, хто кається, мучаться, зламуються під тягарем сумління, а ті, кого совість уже не мучить, хто у своїй катівській діяльності бачить сенс життя, джерело самоствердження, навіть якусь патологічну насолоду — люди не лише зайві, а й шкідливі.
Центральним персонажем повісті є анарх, який не лише втілює певну ідеологічну позицю (сповненого вагань і сумнівів революціонера — анархіста, що приєднався до більшовиків), але й ти свідомості здатної попри прояви душевної хвороби, до самооцінки й самозаглиблення. Рефлексії головного героя породжені переоцінкою цінностей і неможливістю пристосуватися до обставин.
Усі головні герої караються кожен за свій гріх: анарх за Боговбивство, Хлоня за самообман, Майя за аморальність і бажання розпоряджатися долями інших, Катря за спробу раціонального осягнення категорій добра і справедливості.