Українська література - статті та реферати

М.Семенко і явище українського футуризму

Михайль Семенко став ідеологом українського футуризму й поставив для української літератури завдання - вийти за рамки естетики «Української хати» і модернізму; пропонував усвідомлену формотворчість, у якій новаторство стане пріоритетом.
Український футуризм мав наслідувальний характер (М. Зеров, П. Филипович). Михайль Семенко у маніфесті "Сам" заявляв, що його нудить від заяложених ідей, там, де є культ, немає мистецтва. Досягнувши вершини класицизму, мистецтво пішло "деструктивним шляхом", потрібно «з уламків старого мистецтва» створювати нове "метамистецтво". М. Семенко заявив: "Я палю свій "Кобзар". У такий спосіб він виступав не проти Шевченка, а проти нудного хуторянства, провінційності.
На відміну від російського кубофутуризму, М. Семенко висував тезу кверофутуризму (перший етап розвитку футуризму 1914 — 1919 р. р.) з орієнтацією на пошуки, суть якого зводиться до заперечення абсолютного мистецтва й інтересу до кінцевого творчого результату У збірці М. Семенка "Кверофутуризм" 25 поезопісень. Це маніфестативні, декларативні вірші, полемічні послання, експерементальні твори (де поезія поєднується з прозою), урбаністична лірика.
Другий етап еволюції українського футуризму — Панфутуризм (1919 — 1922 р.р). Для тих, хто гуртувався навколо Семенка, він символізував визнання «революційних заслуг футуризму» та його традицій. Його завдання полягало в тому, шоб показати суть авангарду як безпрецедентного явища й окреслити практичні перспективи щодо його місця в подальшому розвиткові мистецтва. У творчому доробку поета особливе місце займає урбаністична тематика, він естетизував техніку, машину. Динаміку сучасного міського життя втілював у форму верлібра без розділових знаків, об'єднував і роз'єднував різні слова.
Твір «Місто», що складається з одного речення, позбавленого будь-яких внутрішніх розділових знаків, є взірцем урбаністичної поезії Михайля Семенка. Автор зачаровано фіксує різноманітні образи — звукові, зорові, абстрактні. Водночас поет ніби «нанизує» ряд дієслівних форм.
М. Семенко вітав революцію, руйнування устоїв життя, електрифікацію, механізацію. Соціальні мотиви звучать у його памфлетах, відкритих листах, поезофільмах "Тов. Сонце", "Поема повстання", "Весна».