Українська література - статті та реферати

Екзистенціалізм новелістики В. Підмогильного

Всі публікації щодо:
Підмогильний Валер’ян

Проза В. Підмогильного — це насамперед світ ідей, духовних цінностей, напружень, переживань, ідеалів і віддаленої в мріях краси. Його не так цікавив час, політичні баталії з конкретним історичним виміром, як сама людина, з її буттям, свободою вибору, проблемами і переживаннями. Особливий психологічний горизонт художньо-образної структури творів письменника набуває своєї стійкої форми в межах екзистенційної дійсності. Автор на перший план висуває духовний аспект людини, бурхливу хвилю її почуттів, що є основним стрижнем, функціональним зарядом твору. Земна екзистенція набирає майже космічного характеру: вічне коло народження і смерті, болю і радості.
Суспільство для В.Підмогильного, як і для інших екзистенціалістів, є чимось чужим, темною холодною безоднею, яка руйнує внутрішній світ індивіда. Автор закидає своїх героїв у вир ірраціонального жаху, відчаю, трагедії буття. Так, замешкує в нещасливій долі скалічений тяжкою працею робітник, жебраючи на вулиці («Старець»), молодий розчарований у житті гімназист, що приблудою долучається до загону гайдамаків («Гайдамаки»), а також один студент, який пройнявся ідеологією соціалізму, проблемою морального становлення суспільства, та не зміг прочитати жодної книги, бо потрапив у полон випадкового кохання («На селі»).
У новелістиці В. Підмогильного відчутні елементи теорій А. Шопенгауера та Ф. Ніцше. Проголошена Ф. Ніцше ідея смерті Бога як морального абсолюту, як генеруючого начала високої людської гідності та єдності моралі / свідомості / діяльності не могла не зацікавити В. Підмогильного, підтвердженням чого можуть бути такі твори, як «Старець», «Собака», «В епідемічному бараці».