Українська література - статті та реферати

Морально-етичний конфлікт драми «Дочка прокурора» Ю.Яновського

Всі публікації щодо:
Яновський Юрій

Працюючи в 20-х роках на Одеській кінофабриці, молодий письменник пробує свої сили в кінодраматургії: за його сценарієм створено фільми «Фата моргана» і «Гамбург». Справжню славу драматургу принесла романтична трагедія «Дума про Британку»
Яновський успішно виступив у жанрі реалістичної драми - «Дочка прокурора». Нестандартне трактування проблеми виховання, морально-етичні колізії, майстерно виписані характери — це забезпечило успіх на сценах багатьох театрів.
«Дочка прокурора» була останньою пєсою, яку глядачі побачили за кілька днів до смерті її автора. Знекровлений Корнійчуковими вірнопідданськими драмами, повоєнний український театр відчув у цій пєсі натяк на можливе своє оздоровлення: у ній —бо йшлося не про казенні, а суто життєві проблеми життя. Деяким криикам, щоправда, здалося, що це черговий «підкоп» Яновського під фундамент більшовицького режиму, і почали вони на пєсу чіпляти ярлики «похмурості» та «ідейної порочності».
Драматург писав про те, як казенщина відвертає людей від одвічних родинних турбот, і тоді руйнується їхня мораль, батьки виявляють, що нема між ними порозуміння «в питаннях душі», що «прогледіли «своїх дітей», а діти опиняються в лабетах «вуличної педагогіки і злочинності».
Основні віхи, що стали причиною морально-етичного сімейного конфлікту:
- Постійні сварки в середині сім’ї
- Відсутність позитивного прикладу, зразка поведінки для Лілі
- Відсутність уваги та виховання зі сторони батьків
Дочка прокурора Ліля змушена була наодинці переживати недитячі проблеми: вона мусила «закласти» свого товариша Романа Бондара карному розшуку, аби витягнути його зі злочинної групи. Однак невдовзі Лілі самій починають погрожувати, аби вона мовчала і не йшла до суду для показів. Врешті-решт, коли мати Романа приїжджає до прокурора і відкриває йому очі на те, що робиться у його власному домі, батьки починають дослуховуватися до дітей. Головна думка цієї пєси — це такі слова: «Поки школяр незабутий баьками, йому не страшні ніякі залякування. Біда, коли дітей залишають напризволяще».