Українська література - статті та реферати

Жанрово-стильові особливості новелістики Г.Косинки. Аналіз новели «Анархісти»

Всі публікації щодо:
Косинка Григорій

Новела «На золотих богів», де романтично відтворюється боротьба за селянську волю складається з двох частин. Перша частина малює жорсткий бій українських селян з білогвардійцями. Їй притаманне калейдоскопічне зображення подій, вкрай динамічна картина запеклого бою. Описуючи бій Косинка вдається до романтично-піднесених барв. Частина друга зображує чорну руїну, яка залишилася замість квітучого села. Порівняння з чайкою взяте з відомої народної пісні, де чайка уособлює Україну. Образ матері, що співає на пожарищі нелюдським голосом є також втіленням України. В новелі «За земельку» замальовується весілля: багатий парубок жениться на бідній дівчині за земельку. В ній відчувається вплив народнопоетичної творчості, ліризм: плаче-заливається молода, плаче-тужить скрипка; народні пісні введені в текст підсилюють зміст. Можна також відзначити реалістичну місткість манери письма Косинки. Новела «Змовини» за темою нагадує коротку новелу «За земельку». Тут більш заземлене, реалістичне зображення спроби укласти шлюб заможної дівчини Наталі Рудик і бідного парубка. Новелі притаманна поетична мова, народні пісні, прислівя. Косинка — великий майстер прямої мови героїв, майстер виразного діалогу, він уміло користується розповідною формою. Але не тільки в мові його персонажів та у внутрішніх їх монологах, а й у самій авторській мові раз у раз вдається бачити виразні риси селянської психології. Дуже точно та детально використовує описи побуту.
В новелі Г. Косинки «Анархісти», відтворено складну пореволюційну ситуацію на селі — протест проти насильницької більшовицької політики.Селянам-повстанцям, борцям за споконвічні "обніжки" протистоять тут часом прийшлі безгрунтяни, ніяк не зв'язані з цією землею як Кость, часом — сини цієї ж таки землі.У цьому творі немає правих і винуватих. Кожен, і з того і з іншого табору, має свою правду, і готовий за неї вмерти. Критики 20-х років по-своєму мали рацію, коли закидали Косинці невизначеність класових симпатій. Якщо чужинцем, ворогом виступає такий же селянин, з такими ж інтересами й системою цінностей, тільки з сусіднього повіту, то ціннісні позиції фіксуються автором як однаково актуальні, кожен з них відстоює власну істину. І автор не приєднується до чиєїсь однієї оцінки, не підсилює її за рахунок іншої своїм власним авторитетом, хоча герої — непримиренні, смертельні вороги.