Українська література - статті та реферати

Тематика та художня майстерність новел збірки Стефаника «Синя книжечка»

Всі публікації щодо:
Стефаник Василь

«Золотим жнивом» називали прихильники Стефаникового таланту його чудові твори, де відбились людські муки, розпач і страждання, бездонне горе селянства. Стефаник із «сірого життя» плів «чудові вінки», закликаючи до світла, добра і справедливості. Його твори пройняті глибоким психологізмом, ліризмом і драматизмом. Стефаник змальовує селян, які стоять на порозі до повної пролетаризації. При всій своїй реальності його оповідання — не фотографії, а малюнки, ніби ескізи до майбутньої картини.

«Синя книжечка» — зубожіння селянина Антона, який, не маючи змоги сплатити податки, розпродав мізерне господарство, пропив з горя останній гріш і залишився з однією «синьою книжечкою» - паспортом, що дає йому змогу найматися на роботу. «Воєнні шкоди» — наростання ненависті українського селянства до польсько-шляхетної влади, яка грабувала народ. Відтворено напад сільських хлопців на урядовця, що віз «даровані» продукти. Новела «Morituri» - мрії галицьких селян про поділ поміщицької землі. Старі баби й діди, співчуваючи революційно настроєній молоді, гомонять. «Новина» - засудження капіталістичного ладу, що прирікає селянство на злидні і голодну смерть. Грицько Летючий, не маючи змоги прогодувати своїх голодних дочок, топить їх у річці.

Перша збірка новел — «Синя книжечка» (1899). Сюди входило 15 новел: «Синя книжечка», «Виводили з села», «Стратився», «В корчмі», «Лесева фамілія», «Мамин синок», «Майстер», «Побожна», «Катруся», «Ангел», «Сама-самісінька», «Осінь», «Шкода», «Новина», «Портрет». Всі вони поєднані спільною темою, характерною для творчості письменника першого періоду: злиденна доля галицького селянства. Тема розпаду патріархальних відносин на селі, яка супроводжувалась драмами і трагедіями. Письменник зображує і немовби доводить до довершення ті конфлікти та суперечності на селі. Проблема зубожіння та розорення ( «Синя книжечка»), солдатчина ( «Виводили з села», «Стратився»), моральна деградація селян — пияцтво ( «Майстер», «В корчмі», «Лесева фамілія»). Новела «Синя книжечка» — суцільний монолог Антона, що переривається короткими репліками автора, які вказують на поведінку героя, підкреслюють його характерні рухи, жести. В мові Антона багато окличних інтонацій, уривчастих незакінчених речень. В новелах «Осінь», «Шкода», «Катруся», «Новина» показана жахлива бідність галицького селянства, на ґрунті якої послаблюються родинні почуття, виникають різні трагічні конфлікти. Письменник не описує докладно і всебічно важке становище селян, а бере тільки кілька таких моментів, які найкраще свідчать про те, що селянська родина знаходиться на грані повного розорення.

У новелі «Лесева фамілія» письменник наочно показує, як разом із розоренням села падали устої селянської моралі, які складалися віками. Розмови матері з сином і голосіння матері, написані народно-пісенним складом, персоніфіковане зображення природи, відтворення переживань дійових осіб надають новелі глибокого ліризму. Ця риса в більшій чи меншій мірі властива всім новелам Стефаника.

В психологічних новелах Стефаника немає композиційної послідовності. Окремі його новели починаються з найвищого напруження дії — кульмінації, а потім уже йде зав’язка, розвиток дії і розв’язка. Частина новел починається зразу з розв’язки, а далі йде розвиток дії. Так побудована новела «Новина». Дія в новелі розгортається з величезним драматичним напруженням і являє собою немовби суцільну кульмінацію. Тут не просто потрясіння старожитніх устоїв, а найбільша з усіх сімейних та суспільних трагедій — дітовбивство, самознищення сім’ї. У творі досягнуто глибокого переконливого психологічного мотивування вчинку Гриця Летючого. Думка потопити дітей приходить асоціативно — діти схожі на мерців. Стефаник як і завжди не вдається до опису переживань героя. Про їх характер свідчить сама поведінка Гриця. Тут фізичне виступає синонімом психологічного. Коли Гриць кинув Доцьку, йому стало легше не так фізично, як душевно. Іншу дочку він жаліє, оскільки її чекають поневіряння в наймах, і йому здається, що смерть краща, ніж таке життя. Душевна напруга з актом потоплення дочки вичерпалася. Для Стефаникових персонажів смерть — бажаний порятунок від злиденного і голодного існування.

У новелі «Сама-самісінька» Стефаник, щоб досягти найбільшого впливу на читача, щоб примусити його пережити подію так, як переживають її герої і сам автор, навмисне не розмежовує дійсності від марення баби і подає все в одному плані. Все зливається в одну жахливу дійсність — в страшну картину конання хворої, самотньої жінки.



На нашому каналі стартував марафон підготовки до ЗНО з української літератури. В рамках якого ми кожного дня будем викладати відео з новим твором. Підписуйтесь на наш канал та приєднуйтесь до марафону.