Українська література - статті та реферати

Другий період творчості В .Стефаника: проблематика, жанрові та поетико-стильові особливості («Діточа пригода», «Дід Гриць», «Вона-земля», «Гріх», «Воєнні шкоди»)

Всі публікації щодо:
Стефаник Василь

У період імперіалістичної війни Стефаник знову береться за перо — починається другий період творчості. Хронологічним початком цього періоду можна вважати новелу «Діточа пригода» (написана восени 1916 року, а опублікована на початку 1917 року). Разом з іншим новелами вона виходить у 1926 році у збірці «Вона — земля». Всі новели цієї збірки — безпосередній відгук на воєнні шкоди. Новели Стефаника зараз засвідчують близькість до тенденції на антимілітаристську тему. Жанрово такі малюнки нагадують репортерський відгук.

Другий період творчості підпорядковується тій же заповітній мрії: зробити із мужиків народ. Щоправда тепер письменник менше уваги приділяв трагічному. Тепер письменник іноді навіть посміхався крізь сльози там, де колись плакав. Новели другого періоду помітно відрізняються від новел першого періоду послабленням трагічності зображуваного і посиленням елементів гумору і сатири.

Надзвичайно сильним антивоєнним спрямуванням відзначається новела «Діточа пригода». Тут події зображуються крізь сприйняття дитиною, ще не здатною усвідомлювати весь жах війни. Найважчий момент у зображуваній події — смерть матері — передано буквально в трьох словах: «Сіла, дуже боліло, і лягла». Поведінка дітей надзвичайно сильно підкреслює трагізм становища.

Тема «влади землі» над селянином продовжується письменником і у другий період його творчості. Тільки тепер вона розглядається в рамках антивоєнної тематики. Зображенню страждання трудового народу у вихорі війни В.Стефаник присвячує новелу «Вона - земля». На думку автора, єдиний порятунок для хлібороба за всяких умов — триматися землі і своєї домівки. Цій же проблемі присвячено новелу «Межа», у якій сусід із-за землі зарізав сусіда.

У новелі «Марія» на першому плані високо поетичний, новий для української літератури образ матері-страдниці. Цю ж тему продовжено у новелі «Дурні баби», де матері уже виступають уже не поодинці, а спільно, влаштовують цілу демонстрацію на захист своїх синів. В новелах «Сини», «Дід Гриць», «Марія» Стефаник з глибоким співчуттям описує трагедію старих дідів і бабів, діти яких загинули на фронтах.

Війна не тільки фізично руйнувала селянську родину, але й підривала моральні устої. Повертаючись з фронту, чоловіки нерідко знаходили у своїй хаті позашлюбних дітей, у зв’язку з чим виникали родинні драми. Цій проблемі присвячено новели «Пістунка», «Гріх», «Мати».

Проблемам життя західних українців в умовах шляхетської Польщі адресується новели «Воєнні шкоди». У викликаних війною побутових трагедіях героїні Стефаника виявляють неабияку силу характеру, розвинуте почуття власної гідності. З кривавих полів війни, революційних потрясінь і битв Стефаникові мужики принесли зранену, але й загартовану стражданнями душу, почуття власної гідності і сили. Там, де герої «Синьої книжечки» мовчки несуть хрест, там селяни збірок «Земля» та інших творів другого періоду творчості виступають проти своїх зверхників. Тепер люди, сміючись розстаються з минулим, яке вже історично себе вичерпало і тримається тільки на фікції. У новелі «Воєнні шкоди» привертає увагу те, що, зображуючи селянство загалом з співчуттям і симпатією, Стефаник разом з тим засуджує все негативне в його психології, чим пояснюється звертання письменника до гумору і сатири не тільки при змалюванні комісара, але й селян. Схвалюючи їх поведінку на початку новели, коли вони, відповідно до своїх достатків, по-різному, реагують на появу в селі комісара, письменник в гумористичному плані показує їх наївність і недалекоглядність. Пізніше, як селяни дозволяють себе обдурити, Стефаник вдається до сатири.

Мрії про національне визволення, про звільнення від чужоземного поневолення відтворені у новелі «Morituri». Першість в селі належить тепер вільнодумній молоді, яка проводить агітаційну роботу, ведучи за собою і старих. Ця новела характерна своїм сильним елементом комізму, який проявляється в ситуаціях і образах-персонажах.

Експресіонізм: У галузі змісту зосередженість на глобальних проблемах, які стосуються цілого людства і кожної людини зокрема: соціальні катаклізми, війна, голод, фатальна визначеність людського життя. Гіперболізоване ставлення до світу, сильні, яскраві, однозначні почуття. Гіперболізованість почуттів героя обумовлюється загостреним конфліктом, нагнітанням протиріч, зведенням докупи різнополюсних почуттів. Зображення експресивне. Всі засоби підпорядковані прагненню дати почуття в його крайньому, майже неможливому прояві. Лексика емоційно забарвлена, тропи теж виконують функцію нагнітання емоцій. Найактивніше використовується гіпербола, іноді посилюється роль порівняння. Кольори в зображенні густі, контрастні, викликають неприємні асоціації. Подія підпорядковується потребам виразу емоцій.



На нашому каналі стартував марафон підготовки до ЗНО з української літератури. В рамках якого ми кожного дня будем викладати відео з новим твором. Підписуйтесь на наш канал та приєднуйтесь до марафону.