Українська література - статті та реферати

Рильський «Слово про рідну матір»

Збірка видана у 1942 р. має партіотичний зміст. Названа на честь однойменної ораторії (1941). Вперше прозвучав цей твір в авторському виконанні на радіомітингу 26 листопада 1941 р. «Слово» - це заклик до боротьби проти коричневої чуми. У кожному рядку збірки горить любов до Батьківщини, виблискує слава минулих подвигів. Національною гордістю за вільнолюбне козацтво України, її героїчний народ, що протягом століть захищав Вітчизну від турків, татар, польської шляхти, пройняті рядки поета: Благословен мечів ясних/Огонь, отчизни охорона,/Іржання коней бойових,/Морських доходів даль солона. М. Рильський згадує про Т. Шевченка, І. Франка, М. Лисенка, Марію Заньковецьку, які примножували славу України, були справжніми патріотами: Гаряча дума Кобзаря, /Що в огні не спопеліє, /І молоток Каменяра,/І струни Лисенка живії, /І слави золота зоря/Круг Заньковецької Марії. Ідейно-емоційний пафос твору - в утвердженні безсмертя України і впевненості в перемозі над кривавим ворогом. Рідна земля вічна, адже у пам'яті мільйонів вона постає в багатстві й красі своєї природи «Степів широчина бездонна», котра «зеленим океаном» пливе «круг білого Херсона», котра «свій дівочий гнучкий стан до Дніпрового тулить лона»,- це один з чарівних образів, якими передається краса України. У поемі «Слово» відчутний вплив «Слова о полку Ігоревім». Поет органічно вплітає у мову поеми деякі мотиви та образні звороти з давньоруської поеми (наприклад: «Лисиці брешуть на щити»). У творі спостерігаємо поетичні деталі з українських фольклорних джерел («Чи правду кривді подолати?»). Патетичного звучання поет досягає підбором лексики (благословен), короткими формами прикметників (славен, зелен), тавтологічними висловами (рута-м'ята, злото-серебро). Поет і сам творить неологізми (громовозвукі слова). Простота, прозорість викладу, характерні для Рильського, в цьому творі виявились якнайповніше. авторський епітет росами-сльозами. В 11-й строфі поет використовує безсмертні слова «Заповіту»: «Сім'ї великій, вольній, новій» - ремінісценція, що становить набір епітетів Шевченка. У наступній строфі поет скористався ще й іншим епітетом Шевченка - рожева зоря, що протиставляється мороку туманів, тобто ворожій навалі: Хіба їй можна одцвісти, Коли зоря горить рожева!. Багатогранний образ України - центральний образ збірки. М. Рильський подає живий, привабливий образ України, який об'єднує усі твори збірки «Слово про рідну матір». Особливо повним, колоритним він постає перед читачем у однойменній поемі-ораторії.