Українська література - статті та реферати

Яновський «Чотири Шаблі»

Роман розповідає про післяреволюційні події в Україні, коли країна перетворилася на один із плацдармів Громадянської війни. Повсюди формувались бойові загони, щоб захистити революцію. Такі ж загони чи навіть цілу армію взялися створити й четверо друзів - герої роману: Шахай, Остюк, Галат і Марченко. Твір розпочинається змалюванням весілля Шахая. Структура- пісенна. Таку форму письменник обрав тому, що пісня - один із найлаконічніших художніх жанрів. Все те, що було «поза піснями», тобто являло собою «будні революції» («довгі ночі дебатів, божевільні дні підготовок, штабних розробок.») у романі свідомо опущено, завдяки чому досягнуто стислості й поетичності в художньому осмисленні теми. Композиційно роман складається із семи розділів, які автор називає «піснями», кожному з них передує віршований вступ. Останні три розділи описують життя кожного з персонажів у мирних умовах (виявляються авантюрно-пригодницькі ознаки, а також з'являється велика кількість філософських міркувань). У фіналі друзі зустрічаються пліч-о-пліч у спільній праці, в якій і знаходять своє покликання. Окремими новелами вони друкувалися в часописах і мали назви: «Козак Швачка», «Успенівська операція», «Рейд», «Загибель бригади», «Маршал Остюк», «Ми на золотому ручаї», «Китайська шахта» (або ще «Шахай умер»). Таким чином, Ю. Яновський «Чотирма шаблями» започаткував в українській літературі новий різновид роману-роман у новелах (пізніше то будуть «Вершники», «Тронка» О. Гончара). Вся поетика роману, а надто перших чотирьох пісень, де показано стихію визвольної боротьби, близька до українсько! народнопоетичної традиції. Це дуже відчутно і в розкішних батальних сценах, подібних до яких ще не було в тогочасній українській прозі: «Кулеметники розбіглися з тачанками на фланги, і Галат без шапки лаявся коло підводи з патронами, не сміючи підвести голос. Тільки ворожі гармати стукали далеко. Все робилося в такій страшній і нервовій тиші, що всім здавалося - нічого на землі немає: ні міст, ні сіл, ні людських звичаїв, тільки вони самі зійшлися тут на герць, самі на ввесь світ - вони та їхній ворог…». З молодечою пристрастю і сміливістю тут показано могутню стихію національно-визвольного руху в Україні у революційний час та його трагічні наслідки. Така тема в українській літературі була порушена Юрієм Яновським уперше. Герої твору абсолютно різні, але об'єднані спільною метою в своєму бажанні врятувати країну. Автор навмисне ставить їх у такі ситуації, в яких максимально виявилась би їхня глибинна суть, козацька відвага, геройство, сила. В образах чотирьох героїв показані ті складні дороги, якими йшов український народ у пошуках своєї волі. Не завжди ці дороги були правильними, але завжди герої твору хотіли знайти серед тих доріг ту, котра привела б їх батьківщину до ідеалу.