Українська література - статті та реферати

Образна система драматичної поеми Івана Кочерги «Свіччине весілля»

Всі публікації щодо:
Кочерга Іван

Це історична драматична поема, в основу покладено історичні події. У п'єсі І. Кочерги показано зіткнення інтересів трудящого народу і литовських завойовників-експлуататорів. Відповідно персонажі поділяються на дві основні групи. Одна з них - представники трудового народу (Чіп, Коляндра, Передерій) на чолі зі зброярем Іваном Свічкою, друга - литовське панство з прислугою, очолене воєводою. Іван Свічка - центральний образ. Над усе цінує волю і свободу, тому закликає цеховиків не коритися насильству: «А завтра ж всі гуртом до магістрату. А на панів не будем працювати!». але переконавшись що мирні переговори не допоможуть, він закликає ремісників до збройної боротьби. Його мрія - допомогти народу підвищити свій життєвий рівень. Меланка - це проста міська дівчина, що живе з матір'ю. Одного разу, виконуючи прохання умираючої матері, вона не побоялася засвітити каганець і була заарештована. Меланка кохає Івана Свічку, тому і відмовляє його від боротьби, від активних дій. В образах Івана Свічки та Меланки Іван Кочерга переконливо показав героїзм та незламність українського народу в боротьбі за свою волю і незалежність. Воєвода- пихатий повелитель, жорстока людина. Він заявляє з погордою: «Для цих рабів (киян) я князь і воєвода!». А над своєю дружиною - знущається. При людях може зло кинути їй в обличчя: «Безглузда слюсарівна!», «Безумна ти!», «Та я тебе на місці!.. Замовчи!». Він запроваджує у Києві «темний закон» та змушує цехи безплатно працювати на замок, нарікаючи на заборону світла. Жорстоко повівся він і з Меланкою. прикриваючись богинею світла, воєвода промовляє: «Якщо вона свічку од бурі захистить, Клянусь, він буде вільний і живий». У п'єсі змальовано ряд київських ремісників: кушнірів, бондарів, ковалів, зброярів, золотарів. Це порядні люди, з почуттям власної гідності. золотарь Передерій осліп, бо до темряви сидів над дрібною різьбою. Та він упевнений, що прозріє, як тільки в хатах ремісників засяють каганці. І дійсно, Передерій прозрів, коли запалав воєводин замок. Смертельно поранений, він відчуває щастя, бо вмирає за Київ, за свою маленьку перемогу. ремісницька маса показана як сила, що здатна постояти за себе, відкрито боротись за свої людські права та привілеї. Коли Свічку заарештували, трудове Подольє одностайно піднімається на відкриту боротьбу з воєводою та його попихачами. Гаслом виступу стають слова: «За Свіччине весілля!». Боротьба закінчується народним повстанням, закликом Свічки запалити палац Воєводи. У боротьбі розкриваються сміливість ремісників Чіпа, Передерія, Коляндри.