Українська література - статті та реферати

Іван Кочерга. «Ярослав Мудрий»

Всі публікації щодо:
Кочерга Іван

В основу Кочерга поклав історичні події XI ст. Кочерга підносить проблему миру як найвищої людської цінності. Темою є показ синівської відданості батьківщині, патріотизм князя та простих людей, готовність перемогти ворогів батьківщини. Події твору охоплюють 1030-1036 роки, коли великому князю вдалося приборкати міжусобні чвари та відбити навалу печенігів. дійові особи поділяються на дві групи: історичні (Ярослав, Інгігерда, Єлизавета, Анна, Володимир, Сильвестр) та вигадані (Микита, Журейко, Милуша, варяги). герої п'єси «Ярослав Мудрий» - це патріоти свого краю, свого народу, мужні, красиві душею люди. Кістяк твору становить образ Ярослава, який у хронологічному порядку розкривається від дії до дії. Драматична поема має п'ять частин (дій). Перша - «Сокіл»: саме птах привів Гаральда до Єлизавети. Цим епізодом вводиться «варязька» сюжетна лінія. Друга частина - «Закон і благодать» - характеризує державні пріоритети Ярослава Мудрого, його прагнення до миру в країні, до забезпечення цілісності її кордонів, до розбудови міст, храмів, поширення книг.. У третій частині «Квітневий сніг» автор звертається до образу незвичайного снігу, що випав навесні. ядром четвертої частини є стосунки Ярослава Мудрого і Журейка, який рятує князя від варязької змови. остання частина - «Гуслі і меч» - підкреслює в характері героя два начала: оборонця рідної землі й мирного будівничого. Всі сюжетні лінії твору підпорядковані головному драматичному конфлікту - боротьбі князя Ярослава з різними життєвими перешкодами за утвердження могутності Русі. Поему написано білим віршем, і велике значення мають авторські ремарки. У п'єсі стикаються два напрями діяльності Ярослава: войовничий і будівничий. Князь прагне мирної праці, але має все життя воювати, створює «Руську правду», але не може «ствердити в житті правди». Для нього: «Раніш закон, а потім благодать». За жанром «Ярослав Мудрий» - це історична драматична поема.. Ярослав Мудрий у творі - натура цільна, вольова, могутня. Він зазначає, що «Береться мудрість не із заповітів, А із шукань і помилок гірких!». внутрішні вороги в особі дружини Інгігерди, монаха Микити та новгородських бояр змушують Ярослава бути жорстоким. Інгігерда його плани і мрії спочатку не підтримувала, але чотири роки життя в монастирі змінюють її характер. Вона бачить у ньому мудрого політика, дбайливого батька, доброго чоловіка. Донька Ярослава - Єлизавета перейняла від батька любов до книг, до рідної землі. Він віддає свою дочку Єлизавету за норвезького витязя, зміцнюючи союз із північним сусідом. борючись проти засилля варягів, Він з сарказмом називає їх найманцями, готовими перекинутися до ворога, якщо той давав «за меч дорожче». Символом духовності народу є в творі вчений-монах Сильвестр. Це людина, яка живе для своєї країни, вірою і правдою служить князеві: втілює в життя княжу мрію про створення бібліотеки. політична діяльність Ярослава часом змушувала його піднімати неправедний меч чи кидати зброю в піхви. Микита - це людина неспокійної вдачі, драматичної долі. В його характері борються два почуття: помста за батька і любов до батьківщини, що перемагає. Він йде на битву з печенігами і віддає своє життя за Київ. Каменщик Журейко - представник простого народу. Він не менше за Ярослава любить свою вітчизну, дівчину Милушу. Каменщик схвалює боротьбу князя за єдність держави, за «спокій на землі» і підтримує його. Дізнаючись про зраду Ульфа й Інгігерди, попереджає Ярослава. Журейко вдруге рятує Русь та Ярослава, коли приводить новгородські полки на допомогу князеві під час битви з печенігами.