Українська література - статті та реферати

М. Рильський. Перші поетичні збірки

Всі публікації щодо:
Рильський Максим

Максим Рильський - наймолодший у «гроні п'ятірному» неокласиків. Рильський сам ще з першої своєї книжки був невтомним шукачем нових тем, нових поетичних ідей, нових засобів виразу думки. Перша збірка «На білих островах» написав ще у 15 років. Тут поряд із сумом, розчарування в коханні в неї є оптимізм, захоплення красою й гармонією життя та природи, життєлюбство. Вони виразно звучать у віршах «За гори вже сонце сховалось», «Як ти, весела і чарівна», «Дощ», «Люблю я темну ніч і золоті зірки». Друга збірка - «Під осінніми зорями». Природа рідного краю - це головний образ ліричних поезій у цій збірці. Як і решта неокласиків, Рильський безпосередньо своєю творчістю не реагував на політичні події й протягом 1920-х років цілковито ізолювався від радянської дійсності, лише інколи у відвертій формі виявляв обурення проти ідейно-політичної та літературної атмосфери, що панувала тоді. Глибина й щирість почуттів, пластика образів, вишуканість вислову, сміливе переосмислення класичних мотивів, тем, героїв, а ще - природа, що завжди в гармонії з людиною - це основні риси перших поетичних збірок М. Рильського. Збірка Максима Рильського «Синя далечінь» відбила індивідуальний психологічний досвід. Її поетичний світ - це мрії й бажання, реальні та міфічні персонажі, ідилічні уявлення про власне майбутнє і очікування чистої любові; це опоетизовані рибальство, мисливство й мандрівки в часі та просторі, це пориви до «синьої далечіні», яка так вабить автора з юності, це цілий світ, який, незважаючи на зміну пору року чи доби, незмінно залишається відкритим і яскравим. Рання лірика Максима Рильського вражає багатством мотивів, запозичених з античної та західноєвропейської поезії.